кинул фото (там надо так поиск в пределах сходных страничек это )

За основу сюжету поеми «Гайдамаки» Т. Г. Шевченко взяв один з епізодів так званої Коліївщини – знаменного для історії України повстання, яке виникло у 1768 році. Автор походив саме з тих міст, де і відбувалися ці події, тож мав можливість особисто чути легенди і спогади, пісні і думи про гайдамаків. Ще перед початком роботи над поемою Т. Шевченко вивчив багато історичних документів, складених українськими, польськими і російськими авторами. В результаті цього великому Кобзарю вдалося створити глибокий поетичний твір, в якому реальні історичні події гармонійно поєднані з народним поглядом на ті криваві, жорстокі часи.

Головний герой поеми – наймит у шинкаря Лейби, сирота Ярема Галайда, через сприйняття якого відображені усі події. Єдина для хлопця розрада у його нелегкому житті – це дочка титаря, кохана дівчина Оксана. Вона відповідає Яремі, та обставини складаються так, що особисте щастя закохані можуть здобути лише через боротьбу за щастя свого народу.

Саме в той час гайдамаки піднялися на боротьбу проти конфедератів і Ярема виказав бажання приєднатися до них. Ненависть до загарбників, любов до своєї пригніченої Батьківщини у Яреми приймають ще і особисті риси. Старший одного із загонів конфедератів забрав його Оксану для розваг, а батька дівчини вбили його підлеглі.

Сюжетна лінія кохання Яреми і Оксани розгортається на тлі виразно і яскраво змальованих картин повстання. Багато крові проллється у цій боротьбі, але найбільш символічною у поемі є сцена освячення козаками зброї, яке відбувається у гетьманській столиці – Чигирині.

Під час освячення кобзар співає пісні про гайдамаків та Залізняка, а священик у своїй промові закликає козаків до захисту рідної України:

«Не дайте матері, не дайте

В руках у ката пропадать!

Починається великий бій проти шляхти:

Горить Сміла, Смілянщина,

Кров'ю підпливає...

Чорним шляхом запалало,

І кров пролилася

Аж у Волинь».

У поемі «Гайдамаки» Т. Г. Шевченко зберігає вірність історичній правді. Він показує, якою жорстокістю супроводжується народний гнів, а криваві, страшні епізоди у творі ідуть один за одним. І на цьому тлі ліричні відносини Оксани і Яреми допомагають читачам зрозуміти, що народна жорстокість не природна, а викликана довгим знущанням польських конфедератів над людьми. І хоч Ярема та Оксана все ж таки знаходять один одного і навіть вінчаються, але в тих умовах здобути особисте щастя неможливо. Ярема повертається до лав гайдамаків, його весілля з Оксаною закінчується пожарищами, а сама поема – страшною за своєю реальністю картиною: на базарі в Умані стоїть ксьондз з двома хлопчиками, синами одного з ватажків гайдамаки Гонти. Гайдамаки присягалися знищувати католиків, та ксьондз на це каже:

«Гонто, Гонто!

Оце твої діти.

Ти нас ріжеш – заріж і їх:

Вони католики».

І Гонта вбиває своїх синів! Але Т. Шевченко не бачить вини ватажка, не вважає цей вчинок жорстоким, адже перед необхідністю кривавої жертви Гонту поставили обставини, що склалися під час боротьби. Де ж тоді правда, а де кривда? Хто ж винен у всьому тому? Гонта каже:

«Сини мої, сини мої!

На ту Україну

Дивітеся: ви за неї

Й я за нею гину».

Тарас Григорович Шевченко – великий митець поетичного слова, відданий високій справі. Він добре розуміє, що будь-яка народна війна – це завжди вогонь та кров, це загибель правих і винуватих. Тому з усією силою художнього слова великий Кобзар звинувачує тих, хто став причиною страждань українського народу.

будь-яка часова епоха має своїх героїв і невдах. сучасна україна примітна тим, що найбільш успішні люди і ті, хто гідний особливої ​​поваги й уваги, зазвичай позбавлені тут таких почестей, які є у справжніх негідників і навіть злочинців. проте, звичайні люди, як, наприклад, я, завжди можуть виділити по-справжньому успішних людей, які домоглися свого успіху не обманом і злочинними діями, а дійсною корисною діяльністю для суспільства. у нашій сучасній україні такі люди є.

я вважаю, що одним з найбільш помітних і успішних таких людей є святослав вакарчук. навряд чи є в україні така ж відома і популярна рок-група, як «океан ельзи», вокалістом цього музичного колективу й є святослав вакарчук. думається, що завдяки творчій діяльності цієї групи і особливо її вокаліста рок став настільки популярний в україні . крім того, варто зауважити, що композиції групи виконуються рідною для її членів українською мовою, що послужило приємним додатковим фактором для популяризації української мови. група «океан ельзи» кілька разів змінювала свій склад: змінився клавішник і басист, але це зовсім не зменшило її популярність, адже головною людиною та її лідером весь час залишався саме святослав вакарчук. популярність «океану ельзи» не обмежилася однією лише україною. група користується суттєвою популярністю в країнах пострадянського простору, регулярно буває в цих країнах з тривалими гастролями. не є чужим колектив святослава вакарчука і для західноєвропейської сцени.

але успіх святослава вакарчука полягає не тільки в його музичній діяльності. у всі часи для україни вкрай важлива була громадська діяльність її провідних особистостей. у той час як багато хто з музикантів, інших людей творчості завжди займали зручну позицію, погоджувалися з чинною владою, якою б вона не була, святослав вакарчук ніколи не йшов на угоду зі своєю совістю. він не боявся висловлюватися на користь звичайних людей, на боці яких була справедливість і чесність. саме завдяки цьому він став популярний як громадський діяч і отримав повагу мільйонів українців.

при визначенні найбільш успішного сучасника необхідно використовувати не лише примітивні критерії успішності з точки зору зароблених грошей або висоти професіоналізму. необхідно також враховувати і внесок у розвиток суспільного життя, отриману повагу з боку людей, совісність і справедливість. усім цим критеріям повною мірою відповідає український музикант і громадський діяч святослав вакарчук.