У творі Н.Бічуя *Шпага славка Беркути* вчитель географії вбачав головну причину непорозумінь, які відубавалися з учнями у школі в

Відповідь:У повісті порушена низка проблем, а саме:

особистість і колектив

дружба і зрада

кохання і ненависть

байдужість і відповідальність

чесність і брехня...

Завдання 8. У повісті ми бачимо життя трьох родин: ВАЩУКИ -  ВУСИ  - БЕРКУТИ. Проаналізуй одну з них за планом.

1. Склад родини.

2. Ставлення в родині один до одного. Як батьки ставляться до проблем, переживань своїх дітей?

3. Хто в цій родині є головним?

4. Які проблеми є в цій родині?

5. Створи веселку (коло) кольорового настрою, яка панувала в цій родині  (обґрунтуйте, можна підтвердити уривками із тексту).

6. Чи хотіли б Ви, аби Ваша родина була схожа на родину, стусонки в якій Ви проаналізували? Свою думку обгрунтуйте.

7. Дайте пораду: що треба змінити цій родині, аби бути щасливою?

Свою роботу сфотографуй та надішли для перевірки вчителю на вайбер: 0972908638

10 квітня 2020

Ніна Бічуя “Шпага Славка Беркути”. Особливості композиції повісті.

Завдання 9. Прочитайте теоретичний матріал. Усно дайте відповіді на питання.

Композиція (лат. compositio — складання, поєднання, створення, побудова) — це план твору, співвідношення його частин, взаємозв'язок образів, картин, епізодів. У художньому творі повинно бути стільки персонажів, епізодів, сцен, скільки необхідно для розкриття змісту.

-         Які особливості композиції цього твору ви помітили? (незвичайний інтригуючий початок, розвиток подій рівномірно стосується трьох персонажів, чітка характеристика дітей автором й іншими персонажами...)

-         Як називається момент найвищого напруження дії, вершина конфлікту у художньому творі?

Кульміна́ція (від лат. culmen, родовий відмінок culminis — вершин) — Найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь. У більшості випадків кульмінація- це найцікавіша частина твору.

-         Знайдіть кульмінацію у творі. Прочитайте.  

-         Про що цей твір?

-         Які проблеми порушує автор ?

Словникова робота

Мораль – система поглядів і уявлень ,норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.

Етика – наука, що вивчає мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил певної соціальної групи.

Завдання 10. Визначте, які проблеми порушує авторка у творі? Запишіть їх у зошит.

Пояснення:

Тема: поетичний сон ліричного героя про вимріяне щасливе життя селянської родини.

Головна думка: селянська родина заслуговує на щасливе життя.

Художні засоби.

Епітети: біленька хаточка, сивий дід, веселая мати, хорошеє внуча.

Порівняння: «сидить неначе й досі сивий дід коло хатиночки».

Зменшувальні суфікси (пестливі слова): біленька, хатиночки, маленькеє.

Повтори (рефрен): «І досі сниться: …».

Повтори (епіфора): «біленька хаточка. Сидить,… і спать несе. А дід сидить…».

Повтори: «цілує діда і дитя, аж тричі весело цілує».

Кількість строф: дві.

Рими: горою – водою, сидить – бавить, хати – мати, дитя – сидить, цілує – годує.

Музика – невід’ємна частина культури будь-якого народу. В українців музична культура сягає своїми коренями у древні часи. Це, насамперед, обрядова поезія та пісні, обжинкові пісні, голосіння. З 15 ст. розвивається суто українські фольклорні жанри – думи та історичні пісні, кобзарське мистецтво.
Українська пісня та українська бандура – це два невід’ємні скарби нашого народу, які неможливо відібрати, знищити, продати, які завжди будуть дивувати і зачаровувати світ. Кобзарі-бандуристи споконвіку були носіями національної ідеї, несли в народ правду про його героїчне минуле, кликали до боротьби за волю України.
Краса української пісня відома на весь світ, а коли вона доповнена чудовими звуками бандури, то стає неоціненним скарбом. Мистецтво бандуриста - це художній синтез співака і виконавця на інструменті, що створює ефект неповторного звучання. Це прекрасне поєднання різних тембрів – людського голосу і чарівних звуків бандури. Створення оригінального бандурного супроводу з різними видами фактури допомагає глибоко розкрити зміст творів, підкреслити їх національний дух.Видатним представником кобзарського мистецтва у ХІХ ст. був Остап Вересай. Завдяки своєму таланту Остап Вересай пробуджував у слухачів почуття поваги до своєї історії, високі естетичні та патріотичні почуття, що високо цінували Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, О. Русов, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая та опікувалися його долею. 
У 1930-тих роках, під час боротьби з націоналізмом, більшість кобзарів було репресовано, що спричинило до значної втрати кобзарської традиції. 
Згодом у 1950-х роках майстром І. Склярем було створено сучасний тип бандури, який посів провідне місце серед українських народних інструментів у системі музичної освіти, професійного та аматорського виконавства.