Контрольна робота з літератури, твір на одну з тем:"Ідея патріотичного оптимізму та життєлюбства у творах О.Ольжича О.Теліги", "Богатир Карпат Іван Сила", "Пісенно - поетична творчість А.Малишка".До ть, будь ласка.

1. Жанр твору Юрія Винничука "Місце для дракона"

В повість-казка

2. Князь люботинський дрімав і снились йому

В війни, переможні походи, довгі вервечки полонених

3. У князя була дочка

Г Настасія

4 Бій із драконом влаштовували для того щоб

Б одружитися на князівні

5. Помітив дракона

А пустельник

6. Дракон найбільше хотів навчитися

В навчитися читати

7. Дракона звали

Г Грицько

8 слова "вразив князя своєю мудрістю й добротою, читав свої поезії..." про дракона, якого звали Гицько

Б Грицька

В дракона

9. Настасія називала дракона

Б метеликом

10.

А"Не від нього зло, зло в нас самих"

Б"Скоро зима. Усе замете. Усе вибілить. І душу мою вибілить"

В" Не можу ж я, мов бовдур стоять, інакше всі здогадаються"

Г Але я без людей не зможу. Я пишу для них

1 пустельник - А

2 дракон - В, Г

3 князь - Б

4 Лаврін

1 - А

2 - В, Г

3 - Б

11. Як закінчуються повість казка?

Смертю князя на могилах пустельника та дракон

Думаю, що майже в кожної людини є особистості, яких вона має за взірець. Для когось це відомий актор або музикант, для іншого — успішний бізнесмен, ще для когось — видатний учений або спортсмен.

Мені ж спадають на думку слова відомого французького письменника В. Гюго: „Найбільше щастя в житті — впевненість у тому, що тебе люблять“. Тому для мене завжди були взірцем особистості, які мають цей талант — любити людей, зокрема найближчих, допомагати, піклуватися про них. Адже любов, на мою думку, дає нам відчуття душевного комфорту, захищеності, надихає й окриляє. Це почуття робить світ навколо нас кращим: більш добрим, світлим, радісним. Духовна ж роз'єднаність, відсутність теплоти у стосунках між людьми — ось головне лихо, яке отруює життя кожного дня. Стосунки між людьми, зокрема в родині, повинні бути теплими, бо без цього дуже важко жити.

У нашій родині є людина, ,яка для мене є взірцем. Це бабуся Варвара Олександрівна. Вона прожила складне, але, вважаю, щасливе та цікаве життя, створила міцну дружну родину, виховала декількох дітей. Багато років вона працювала лікарем-педіатром у дитячій міській лікарні й урятувала життя багатьох малюків. Хоча іноді було нелегко, але бабуся завжди намагалася до людям, підтримати їх у важку хвилину. А ще вона дуже мудра жінка, часто дає різні корисні поради, до яких я зазвичай прислухаюся. Бабуся завжди каже, що родина — це найголовніше і її треба берегти. Рідні ніколи не залишать тебе в складній ситуації. Без друзів також складно, але треба бути уважним при їх виборі й не помилитися. Так вважає моя бабуся, і я погоджуюся з нею.

Як приклад із суспільного життя, наприклад, можу згадати родину Алчевських, яка відіграла важливу роль в історії української культури й залишила помітний слід в історичному минулому Харківщини. Голова сім'ї Олексій Кирилович був прогресивною, енергійною й гуманною людиною, активним громадським діячем, започаткував у Харкові Торговий і Земельний банки; його дружина відкрила недільну школу. Також за сприяння Христини Данилівни було організовано товариство грамотності, громадську бібліотеку. У родині, де виховувалися шестеро дітей, панували любов та злагода, повага до українських традицій, рідного слова. Мабуть, саме тому діти Олексія Даниловича та Христини Данилівни стали порядними високоосвіченими людьми, відомими музикантами та педагогами, зробили дуже багато для розвитку української культури, науки та мистецтва.

Отже, взірцем для мене є люди, які цінують дружбу, любов та сімейні стосунки та вміють їх берегти.

Объяснение: