Установіть послідовність подій у романі «чорна рада» 1 2 3 4 ачорна рада б викрадення лесі в одруження лесі й петра г покарання тура біля стовпа

→Шептало - це такий рідкісний білий кінь, який займається тяжкою роботою. Коні такої масті дуже рідко працюють. Проте Шептала спіткала тяжка доля. Кінь "змалку ненавидів табун".Тут немає волі, а ця тварина бажала незалежності, свободи. До того ж, кінь "соромився упряжі". Він зумів показати свою залізну волю. Одного разу Шептало втік від конюха. Тоді він побачив  у відбитті озера, що він є білим. Він зрозумів, що є особливим. Проте, побувши на волі, Шептало вирішив повернутись. Він довго думав, як справляється без нього конюх. Повертаючись, він знову забруднився, щоб бути схожим на робочого коня, не виділятися з табуна. Мені здається, що образ Шептала є алегоричним, адже кінь наділений рисами, притаманними людині. Шептало - працьовитий, волелюбний, примхливий, жалісливий кінь. Скоріш за все, у цьому образі автор зобразив особистість, яка займається зовсім не своєю справою, не може реалізувати себе у професії.

Объяснение:

1834 народився Степан Руданський, поет, перекладач, етнограф, лікар. Освіту здобув у Шаргородській бурсі (1841–1849) та Кам'янець-Подільській духовній семінарії, яку закінчив 1855. Вступив до Петербурзького медико-хірургічної академії, по закінченні якої 1861 виїхав на службу до Ялти, де займав посаду міського лікаря, завідуючого лікарнею, лікаря в алупкинських маєтках Воронцова, карантинного лікаря в порту і навіть лікаря Ялтинського повіту. Руданський організував у Ялті першу медичну бібліотеку, метеорологічний пункт, міський ринок, у різних місцях Криму – фельдшерські пункти. Був почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської округи. Літературну творчість розпочав на початку 1850-х років романтичними баладами і романсами ("Розбійник", "Вечорниці", "Упир"). Літературна спадщина Руданського складається із 3-х рукописних книжок: "Співомовки козака Руданського: Книжка перша з 1851 року по 1857"; "Співомовки козака Вінка Руданського: Книжка друга, 1857, 1858, 1859" та "Співомовки Вінка Руданського, 1859–1860. Петрополь". Творчість Руданського жанрово різноманітна: балади, ліричні пісні, романси, віршові гуморески, байки та поеми історичного ("Олег – князь київський", "Павло Полуботок", "Павло Апостол", "Іван Скоропадський", "Мініх") і алегоричного змісту, "український дивоспів" під назвою "Чумак", переклад із стародавнього епосу ("Слово о полку Ігоревім", "Краледворський рукопис", "Іліада", "Батрахоміомахія"). Руданський збирав українські пісні ("Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С.В.Р."). В Ялті підготував до друку збірники "Подільське весілля" та "Копа пісень" (1862). Поет підтримував дружні зв'язки з В. Ковалевим, другом Т. Шевченка, з М. Костомаровим, М.Драгомановим, П. Ніщинським, І. Айвазовським та іншими. Влітку 1872 під час боротьби з епідемією холери захворів, загострилася давня недуга – туберкульоз, що врешті призвело до смерті. Нагороджений орденом св. Станіслава 3-го ступеня.