4. Коли відбуваються події в романі І. Багряного «Тигролови»? Що ви знаєте про цю добу в Україні? 5. У чому проявляється автобіографізм у творі? 6. З'ясуйте, скільки сюжетних ліній має роман І. Багряного «Тигролови». 7. Чому, на вашу думку, І. Багряний назвав роман про Григорія Многогрішного «Тигролови»? 8. Розкрийте символічне значення в сюжеті роману двох потягів, що прямують на схід. 9. Що таке пригодницький роман? Назвіть його ознаки. 10. Чому, на вашу думку, родина Сірків, яка вже так давно покинула Україну, і далі дотримується українських звичаїв та обрядів? 11. Поміркуйте, чому автор назвав головного героя, якому явно симпатизує читач, Многогрішним.

Майже усі на світі люди старші 20 років працюють,за виключеннями людей з обмеженими можливостями.
   Є різні види праці:одні працюють за до свого розуму таким чином заробляють гроші на проживання,а інші повинні докладати фізичних зусиль.Улюблену роботу чи якесь хобі називають сродним тому що людина любить те чи інше заняття та отримує від нього задоволення.
   Спокон віків людська праця завжди цінувалася.Байки Сковороди завжди були осмислені.У байці "Змія і Буфон" поет говорить про потребу в праці для покращення життя людей.
   На мою думку сродна праця-це та праця яка приносить людині надзвичайне задоволення і від якої людина не втомлюється фізично.

Слово про похід Ігорів» — геніальний витвір києво — руського письменства. Цей твір стоїть поруч з такими пам’ятками, як індійський та іранський епос, англійський епос «Беовульф», французька «Пісня про Роланда», німецька «Пісня про Нібелунгів». Створене напередодні татарського лихоліття, воно перейняте тривогою за долю України-Русі, сповнене глибоким патріотичним почуттям. Князь Ігор — головний герой пам’ятки. Він воїн, політичний діяч Русі. Здійснив свій подвиг в ім’я рідної землі. Не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь Ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. Незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». Ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з Дону». Раптовість нападу на ворога важила дуже багато. І в п’ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». Але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. Князь Ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище». Другого дня хоробро билися Ігор та Всеволод. Битва була жорстокою, сили були нерівні. Князі Святослав Ольгович і десятилітній син Ігоря Олег загинули: «молоді два місяці, Олег і Святослав, тьмою там заволоклися і в морі потонули». Князя Ігоря було взято у полон. Епізод утечі Ігоря з неволі надзвичайно поетичний, емоційний, напружений. Йому передували вагання князя: «Ігор спить, Ігор не спить, Ігор мислю поле мірить од великого Дону до малого Дінця». Природа наче відгукується на мольбу Ярославни, всієї Руської землі й допомагає князю: «Дятли стукотом путь до ріки вказують, солов’ї веселими піснями світ просвічають». Услід Ігорю помчали половецькі хани Гзак і Кончак. Картини втечі порівнюються автором з перебігом подій у казках: князь «на бистрого коня метнувсь і скочив з нього сірим вовком… Полетів соколом над млою…» Даремно переживав Ігор. Русичі радіють поверненню князя: «Землі раді І городи веселі». Так автор хоче показати спільність інтересів усіх руських лніщей. «Слово про похід Ігорів» пройнято ідеєю патріотизму, закликом до князів об’єднатися перед навалою ворога, перетворити Київську Русь на могутню монолітну централізовану державу. Утвердженню цієї думки підпорядковано й розкриття найкращих рис головного героя, найдорожчого духовного скарбу нашого народу — «Слова про похід Ігорів».