Це вірш до якого ці питання Чому сказати й сам не знаю живе у серці стільки літ ота стежина в нашім краю одним одна біля воріт на вечоровім виднокрузіде обрій землю обніманема кінця їй в темнім лузі та й повороту теж нема кудись пішла не повертає хоч біля серця стеле цвіт ота стежина в нашім краюодним одна біля ворітдощами мита-перемита дощами знесена у даль між круглих соняхів із літа мій ревний біль і ревний жаль (це вірш)до тьььь своїми словами​

"Енеїда" Івана Котляревського 
                                                                                              План                                                                   Частина перша Розповідь про Енея його характеристика. Еней відправляється з Трої з товаришами. Юнона просить Еола, щоб той своїми вітрами нашкодив Енею. Еней обіцяє Нептуну грошей і той зупиняє шторм. Розмова Венери з Зевсом про Енея. Еней із троянцями припливає в Карфаген до Дідони. Еней Дідона і троянці п"ють, гуляють і відпочивають.Зевс викликає Меркурія, щоб той розлучив Дідону і Енея. Еней втікає від розлюченої Юнони, а вона від горя кидається у вогнище.                                                                    Частина друга Еней прибуває до Сицилії. Еней влаштовує поминки на честь смерті батька.Поєдинок Дареса з Ентеллом. Троянки спалюють човни, але за проханням Енея боги посилають дощ і вогонь припиняється. Енею сниться батько, який наполягає, щоб той відплив скоріше з Сицилії і Еней відпливає.                                                                      Частина третя 1.   Еней припливає до острова Сивілії. 
 2.   Еней разом з відьмою Сивілією потрапляють у пекло і бачать страшні видовища. 
 3.   Зустріч Енея з батьком і пророцтво, яке почув Еней 

                                                                     Частина четверта 1.   Еней і троянці прибувають до Латині. 
2.   Еней відправляє послів до царя Латина. 
3.   Юнона підмовляє Турна іти з війною на троянців. 
4.   Троянські пси вбивають ненчину собачку. 
5.   Латини готуються до війни. 
                                                                        Частина п'ята 1.Еней припливає до Евандра за поміччю. 
2.Венера просить Вулкана зробити чудо збрую для Енея. 
3.Латини спалюють човни троянців. 
4.Подвиг Евріала і Низа. 
5.Починається битва. 
                                                                          Частина шоста 1.Розмова Зевса, Юнони і Венери на Олімпі. 
2.Енею привидились мавки. 
3.Турн вбиває Паланта, сина Евандра. 
4.Бій Енея з Турном. 

М. Стельмах є справжнім майстром великої прози. У його різ­номанітній творчості помітне місце займають автобіографічні пові­сті, такі як «Гуси-лебеді летять» і «Щедрий вечір». Прототипом Михайлика, головного героя цих творів, є сам письменник у дитин­стві.Михайлик — ще маленький хлопчик, отже, сприймає життя безпосередньо і щиро. Усе навколо для нього — справжнє диво, казка, Як кожна дитина, він вміє насолоджуватися життям: нехай він і не має санчат, та ночовки можуть їх замінити, бо яка ж це радість взимку кататися на льодовій гірці; жменька доспілих чере­шень, норка борсука, ви в когось книжка дарують йому справжнє щастя. Проблеми, що турбують Михайлика, можуть зда­тися дрібними, та для нього вони надзвичайно важливі: де дістати книжку, як би так пройти до хати з вулиці босим, щоб не побачила мати, як пробратися до театру.Хоч Михайлик ще тільки формується як особистість, та про нього вже можна сказати, що це добра, щира людина, яка вміє відрі­знити добрих людей від злих, щирих від лицемірів, яка поважає дорослих і їхню працю, що більш за все на світі хоче навчатися і стати вчителем. І оточуючі теж люблять Михайлика: із задоволен­ням проводить з ним вечори дядько Себастіян, намагається допо­могти йому Мар’яна, дівчина Люба ставиться до нього як до щиро­го друга.Михайлик тільки починає свій шлях, та дорослі вже бачать, що з нього має вирости неабиякий хлопчик. Дід сказав про нього: «Бу­деш іти межи люди і вибивати іскри...» Йому пророкують майбут­нє вчителя, хоч це малому хлопчикові здається неможливим, та крім того, що він розумний і кмітливий, Михайлик ще надзвичайно ціле­спрямований: що тільки він не вигадує, щоб дістати нову книжку.Пророцтво діда виправдалося: з маленького сільського хлоп­чика виріс великий письменник, що не тільки добре пам’ятає свої корені, а й добре усвідомлює: за тем, ким він став, він має дякувати односельцям і родині, серед яких хлопець формувався як особис­тість.