Повідомлення зв'язок мислення митця з провiдними тенденцiями доби До ть !

Гурон (Простак) – головний герой повісті, молодий хлопець, що виріс серед вільних індіанців Канади, а своє ім’я – Простак він отримав вже у Франції. Потрапивши до цивілізації він приводить світське суспільство в захоплення своїми прекрасними природними якостями – здоровим глуздом, щирістю натури, порядністю, делікатністю. Гурон керується саме природними правилами, а не тими нормами і законами, що існували в тогочасному суспільстві. Саме тому він і отримав імя «Простак» У першій частині повісті автор відображує образ Простака з яскраво вираженими комічними рисами. Через надмірну природність поведінки він нерідко ставить себе в смішне, безглузде становище, тому що все розуміє занадто буквально. (Він хоче хреститися прямо у річці, як це робили у часи Христа біблійні персонажі, про яких Простак дізнався, прочитавши «Новий заповіт». Гурон мріє про весілля зі своєю хрещеною матір’ю) Створивши в повісті образ Простака, Вольтер висловив особисте ставлення до «природного стану», «природної людини». Автор визнавав «природне право», але він не ідеалізував первісний стан. Будучи прихильником буржуазного прогресу, він не вважав «дикуна» «природною людиною», оскільки «дикуни», на його думку, спотворюють природу і живуть лише інстинктами.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/prostak-harakteristika-gurona/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Авторство пісні «Засвіт встали козаченьки» приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні «Засвіт встали козаченьки» говориться про те, що козак, вірний своєму обов'язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня по будована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.