Слова «Если бы кто взял Лаврина дом и оттолкнул ее совсем совсем на гору или и за гору, а Карпову дом отодвинул вдалеке за пруд, аж в дубраву, то бы они помирились» относятся:

Міф про перший день творіння Землі (так думали саме українці)

В ньому розповідається про мишу і горобця, які засіяли разом просо, та коли збирати — не помирилися, через це усі птахи зі звірами билися і птахи подолали звірів. У цій війні тільки один Птах лишився. Він запитав дозволу у Чоловіка, щоб той дав йому бика з'їсти, а потім попросив донести його до птахової хати. За це Птах дав Чоловіку «царствечко» у золотому яєчку із наказом не відкривати його посеред села, лише у полі. Чоловік не послухався і розкрив яйце посеред шляху, а відтіль ярмарок вискочив. Один подорожній допоміг Чоловіку ярмарок той зібрати і закрити у яєчко... У цьому міфі світ вийшов з яйця, подарованого людям Птахом.

Чому буває сумне сонце

Якось Сонце вкрало у батьків красуню дочку й узяло її собі за дружину. Брат дівчини пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила його, злякалася, що Сонце його запече, й сховала у погріб.  Сонце прийшло, скинуло свої ризи на погріб, а брат ледь не загинув там од спеки. Тоді сестра відлила його водою й повела до хати. Сонце попросило брата, щоб той пішов замість нього на небо хоч на день. Хлопець погодився, вдягнув ризи й поліз на небо. Там він усе потрощив, поперекидав, набив вітра та мороза, що перешкоджали йому в дорозі. Потім забрав сестру та й утік разом із нею. 
Сонце, побачивши безладдя на небі, так розсердилось, що цілий тиждень не показувалося людям.

Голодомор Одна з найстрашніх сторінок історії нашої держави. Навіть деякі війни так не губили людських життів, як штучно створений Голодомор.

Зараз ми живемо у 2013 році, в достатку та без турбот. І практично не уявляємо я к в період 1932-1933 рр. жили, а точніше виживали бідолашні люди.Дякуючи науковим фільмам та літературі, ми можемо трішки більше  дізнатися про цю трагедію. Але, для чого ж  сучасному читачеві література про Голодомор?

На мою думку, вона є досить важливою. Зараз ми живемо у вік достатку, ми маємо все, що нам заманеться А раніше люди не могли навіть шматка хліба з'їсти, так і вмирали голодними. Читаючи літературу про голодомор, ми стаємо свідками цього божевільного дійста, стаємо самі на місце тих, хто віддав своє життя, заради ситості своєї дитини. Ми бачимо страждання, горе, сльози, відчай, кров, смерть

Вона змушує нас задуматись над своїми вчинками, над своїм майбутнім. Тому, я вважаю, що дана література є корисною для людей будь-якого віку та статі, вона потрібна нам для того, щоб в деякі мірі спрямувати себе у правильне русло життя, знайти його сенс.