В каком столетии развивалась украинська средневековая литература​

ответ:18

Объяснение:Развитие старокнижной традиции

Самобытным явлением средневековой литературы являются полемические произведения Ивана Вишенского, Мелетия Смотрицкого, из литературы периода барокко можно отметить творчество, в особенности драматургию, Феофана Прокоповича. Вершина давней украинской литературы периода барокко — творчество поэта и философа Григория Сковороды (1722—1794). «Русский Сократ»[1][2] путешествовал по Украине и странам Центральной Европы, чтобы поближе узнать людей. Сквозной для философии Григория Сковороды была проблема счастья, которая мыслилась им через раскрытие божественной сущности человека, выявление таланта, заложенной в неё Богом, обеспечивающий работу по призванию. Слова философа «Мир ловил меня, но не поймал», которые он завещал отчеканить на своей могиле, стали ещё одним свидетельством преданности Григория Сковороды духовной жизни перед земными суетностью и суетою.

Формирование новой украинской литературы

В конце XVIII века бурлескно-травестийная поэма Ивана Котляревского «Энеида» знаменовала появление новейшего литературного украинского языка и начало современной украинской литературы. Это произведение вобрало в себя жемчужины украинского юмора, отразило яркий народный быт. Юмористический и сатирический тон произведений Котляревского был подхвачен другими писателями, прежде всего членами так называемого харьковского кружка (Пётр Гулак-Артемовский, Евгений Гребёнка). К харьковскому кружку принадлежал также Григорий Квитка-Основьяненко — основоположник украинской художественной прозы, который прервал традицию использования украинского языка только в комических жанрах, обращаясь в произведениях к сентиментально-любовной тематике.

XIX век

XIX век — это эпоха становления национального самосознания. Поэтический сборник «Кобзарь» Тараса Шевченко, который вышел в 1840 году, по мнению Юрия Луцкого фактически стал провозглашением литературной и интеллектуальной независимости украинцев[3]. Творчество Тараса Шевченко определило на десятилетия вперёд дальнейшее развитие украинской литературы — не только поэзии, но и прозы и драматургии. Шевченковская поэзия стала важным этапом в развитии украинского литературного языка. Шевченко продолжил процесс его формирования, начатый ещё его предшественниками (Котляревский, Квитка-Основьяненко, поэты-романтики и др.), осуществив её синтез с живым народным языком и обогатив изобразительные возможности украинского художественного слова. Имя Тараса Шевченко стало символом украинской культуры в мире.

Литературный процесс второй половины XIX века формировался под влиянием творчества целой плеяды талантливых писателей — Ивана Франко,Леси Украинки,Михаила Коцюбинского,Ивана Нечуй-Левицкого, Марко Вовчок, Панаса Мирного, Ольги Кобылянской, Бориса Гринченко и др. Для литературы того времени характерны разнообразие художественных направлений и индивидуальных стилей писательства, использование различных жанров — от эпических романов и повестей к новеллам, фельетонам, рассказам и т. п. Значительная часть писателей этой эпохи вела активную политическую и просветительскую деятельность.

Примером универсальной личности в истории не только украинск

Однако многие представители этой волны украинского возрождения п

Несмотря на жёсткие рамки господствующего в советский период осмысление национального опыта в рамках тоталитарной системы. К этому поколению принадлежали Василий Стус, Лина Костенко, Василий Симоненко, Григорий Тютюнник, Дмитрий Павлычко, Иван Драч и другие. Активная гражданская позиция привела В. Стуса, как и многих других его коллег по перу, в ряды «диссидентской» интеллигенции, что, в свою очередь, вылилось в аресты и ссылки. В 1970-х годах прокатилась новая волна массовых арестов украинской интеллигенции, многие ведущие писателей были

Бути справжньою людиною - це горде звання для кожного з нас. Але не кожен достойний цього високого титулу. Людина – істота соціальна, тобто існувати без суспільства вона не може. І важливо залишатися людиною в будь-яких обставинах та в будь-якому оточенні.

Характер кожного з нас формується ще з раннього дитинства. Саме батьки стають прикладом поведінки в суспільстві для своїх дітей. Дитина опановує що таке «добре» і що таке «погано». Вміння співчувати та людяність завжди будуть цінуватися в цивілізованому суспільстві. Нажаль, іноді дитина виростає і стає жорстокою людиною. Але добрих людей у світі більше ніж злих. Добро завжди переважає.

У порядних та доброзичливих людей завжди є багато друзів, які готові прийти на виручку в критичній ситуації. Потрібно цінувати підтримку близьких людей. Життя швидкоплинне і завтра можна про те що не здійснив сьогодні. При цьому кожна людина повинна залишатися індивідуальною особистістю. Ніхто не має права принижувати один одного. Люди народжуються з рівними правами. Взаємоповага – це складова частина щасливого життя. Це може стосуватися не тільки взаємовідносин між друзями, колегами, але і сімейних стосунків.

Для кожної людини значимо відчувати свою важливість для інших, бути потрібною суспільству і приносити користь людям. Таких людей пам’ятають завжди, навіть якщо цієї людини немає поряд. Справжня людина, це не тільки вірний друг та гарний сім’янин, але ще й патріот своєї Батьківщини. Неважливо де проживає цей чоловік чи жінка, вони завжди мають пам’ятати свою Вітчизну, поважати традиції свого народу.

Я хочу вирости справжньою Людиною з великої букви., щоб моїми досягненнями та успіхами гордитись не тільки мої рідні, алей щоб вони принесли користь країні де я народився. Я ще не знаю куди занесе мене доля в майбутньому, але я завжди буду пам’ятати те місце де я народився і гордитись тим що я - Українець.

Источник: Твір на тему Я людина

1) під час 2 світової війни

На березі десни

2)Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові, так от, звідки воно у вас береться, оте все, що говорять, і самі ми знаємо, що ви з любого пекла виходите переможцем, так от, що ви є така за людина, скажіть нам неофіціально, так, ніби ми і не на війні зовсім. Де ваш не бойовий, а, так би мовити, внутрішній секрет? Чи, може, я не так висловився, пробачте.

3)Війну і як вони тоді виживали як тоді розверталися події його життя