До написать твір на тему-актуальність''Слова о полку Ігоревій''

За що мене лопухом прозвали

Якось мама принесла два величезні кавуни. Один вона зразу ж розрізала, а другий сховала в комору.

«Як він може вирости отакий великий? – з подивом думав я. – Такого навіть Андрійко Джміль не виростить».

І тут в моїй голові промайнула думка: «А що, коли прив’язати його хвостиком до рослини в садку і сказати хлопцям, що сам виростив?

Я взяв свого велетня на руки і вибіг у садок. Біля самого тину ріс зелений кущ якогось бур’яну. Листя в нього було таке велике, що під ним і мені самому можна було б від дощу заховатися …

Я обережно поклав кавуна на землю, дістав з кишені зелену ниточку і прив’язав кавунячий хвостик до стебла так, ніби й справді він тут росте. І побіг до школи.

Біля турніка я зустрів хлопців з нашого класу. Вони обступили Андрійка , який щось їм плів про болгарський перець.

– Дрібниці все це, – перебив я, – краще ходімо зі мною, побачите, якого я велетенського кавуна виростив.

Через якусь хвилину ми були вже в садку.

– Ой, який же він великий! – скрикнула Оленка. – І це ти сам виростив?

– Сам, звичайно.

Хлопці обступили кавун з усіх боків і сторопіло мовчали. Кавун справив на них неабияке враження.

Раптом біля нас з’явилася десятикласниця Галя.

– Подивися, якого Яшко кавуна виростив! – скрикнула Оленка.

Я відчув, що серце моє ніби хтось смикає за ниточку.

– Хіба ж на лопухах кавуни ростуть? – посміхнулася Галя. Вона відірвала стебло, за яке тримався хвостик, і показала всім, як він був прикріплений. Всі залилися сміхом.

З тих пір мене прозивають Лопухом.

(245 слів) П. Висікан