Робота з текстом повісті “Тіні забутих предків” Виписати цитати з тексту повісті, які характеризують: 1.Іван у дитинстві, Іван-парубок 2.який щезник? 3.талант Марічки в чому? 4.портрет Палагни 5.стосунки Івана і Палагни 6.мольфар Юра 7.чугайстир 8.діалектна лексика повісті, надати пояснення слів. Літературний диктант: 1.яке прізвище мала родина Марічки? Івана? 2.що дала Марічка Іванові , коли він її вдарив після зустрічі ворогуючих родів? 3.яка річка забрала життя Марічки? 4.де був Іван, коли померла Марічка? 5.як називається добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок? 6. яку пару закоханих нагадують Іван і Марічка( приклад в літературі)? 7.хто екранізував повість “Тіні забутих предків”?

Сюжетні лінії «Дорогою ціною» — відтворення історичної епохи в оповіданні; — боротьба героїв за волю і власне щастя; — щире почуття кохання між Остапом і Соломією. М. Коцюбинський на основі глибокого вивчення життя кріпаків початку ХХ ст. за до творчої уяви написав захоплююче оповідання «Дорогою ціною». Усі події та герої правдиві, типові. Типовість у цьому творі виявляється в реалістичному змалюванні життєвих фактів і характерів кріпаків першої половини ХІХ ст., які письменник подав узагальнено. Втілені вони в індивідуальних людських долях Соломії і Остапа — привабливих героїв, які діють у конкретних історичних обставинах. Оповідання «Дорогою ціною» М. Коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. А ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів. Своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».