Питання по поетові Олександра Олеся -Які поезії поета О.Олеся стали -піснями? Скільки їх налічується?Хто їх виконує в наш час? - Доведіть, що О.Олесь був "ліриком і сатириком"?- Як О.Олесь ставився до більшовиків? Чому емігрував з України ?- Як відгукнувся на голод в Україні 1933 р?- Чому поет був проти повернення Грушевського на Україну? -Як склалася доля його сина Олега Ольжича?- Що знаєте про вірш "Європа мовчала"? - Що О.Олесь говорив про поета П.Тичину?- Розкажіть про перепоховання поета О.Олеся

1 Поезія «З журбою радість обнялася»- стала піснею
2. так це легко доказати , що він був ліриком і сатириком , у його поезіях були представлені безпосередність і щирість поетичного вислову, глибокий внутрішній драматизм почуття, багатство мінливих відтінків настрою. Життя природи, кохання, перипетії громадської боротьби.

Дух непокори i свободи живе в серцi тiльки тiєï людини, яка усвiдомила себе  сином рiдноï землi, рiдного краю. i це найсвятiше почування "живить надiю,  певну вiру в iдеали". про це святе почуття людини i йдеться в одному з  найпатрiотичнiших творiв  - поемi миколи вороного "євшан-зiлля".в основу сюжету покладено легенду з лiтопису. сина половецького хана князь  володимир узяв у полон маленьким хлопчиком. зростала дитина у багатствi, маючи  усе, бо князь: оточив його почотом  i розкошами догiдно  - i жилось тому хлоп'ятi  i безпечно, i вигiдно.сите i безтурботне життя на чужинi поступово стирало у пам'ятi рiдних людей,  степ, звичаï, i ханський син забув мову батькiв, почав "край чужий, чужi  звичаï як за рiднi уважати". зачерствiло його серце, переродилася душа. не  вражає юнака пiсня посланця: там, де пустка замiсть серця,  порятунку вже не i все ж пахощi гiркого полину примусили серце забитися швидше, вони   прокинутися найсвятiшому почуттю  - любовi до рiдного краю. "рiдний степ  - широкий, вiльний" "раптом став перед очима, з ним i батенько нещасний". i вже  нiщо не могло зупинити юнака: нi розкiшне життя, нi багатства, нi почестi. вiн  зрозумiв, що найдорожче для людини  - ïï рiдна земля i воля в рiднiм краю: краще в рiднiм краï милiм  полягти кiстьми, сконати,  нiж в землi чужiй, ворожiй  в славi й шанi пробувати! проблема, порушена в поемi, залишається актуальною i сьогоднi, бо розкидала доля  украïнцiв по рiзних куточках земноï кулi. блукають вони у пошуках щастя,  не розумiючи, що знайти його можна тiльки на рiднiй землi: де ж того євшану взяти,того зiлля-привороту,що на певний шлях направить,  - шлях у край свiй повороту? !

Щоб дати відповідь на це питання потрібно прожити життя та побачити світу. Не маючи досвіду важко про щось говорити...Тут не можна щось стверджувати або спростовувати на всі 100%. Все це дуже поверхнево та загально, адже всі ми різні. Кожний з нас особистість, а кожний випадок в нашому житті індивідуальний. Різні обставини та причини змушують нас робити ті чи інші речі, які не завжди є добрими. Одна справа, якщо щось сталося не по твоєму бажанню, а інша коли навмисно.
Звісно кожна людина може розкаятися, але не кожна має силу волі, щоб стати на шлях істини. Важливу роль відіграє саме бажання стати краще, та виправити помилки минулого. Частіше за все перед тим як людина змінюється і міняє свої життєві пріоритети, цьому передують певні життєві обставини, що несуть за собою сильне емоційне потрясіння яке змушує людину замислитися над своїм життям.