Що можна подарувати друзям, батькам

можно подарить любовь,подарки,сделанные своими руками)или украшения,а самый хороший подарок это книга!

1.если я не ошибаюсь то  его звали михайло решето 2.білий кінь шептало. 3.жанр: весела,іронічно химерна повість. 4.оповідання,примусивши замислитися над  важливою проблемою українського суспільства, пропонує кожному з нас віднайти власну позицію та шлях вирішення цієї трагедії заперечення людини в людині. 5.проблематика: *людина в суспільстві *свобода і неволя *особистість и натовп *дійсність і мнрія 6.ирій-це перша зупинка  "відльоту" героя. отмечай как лучшее решение если реально зарание  *)

Бажання соломії бути вільною, разом з остапом , а не кріпачкою :   «він озирнувся: прискорюючи ходу, подорожній махав на нього рукою, бажаючи, очевидячки, спинити його. що за мара? першою думкою в остапа було тікати. але зваживши, що поки він один на один - жахатися нічого, остап зупинився, очікуючи й вдивляючись у подорожнього. тому, очевидячки, було пильно, бо, не вдовольняючись прудкою ходою, він інколи пускався бігти, придержуючи свої клунки на плечах, і вже за чверть години остап міг розгледіти його струнку постать. був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком, остапові було чудно, що парубок немов осміхався, але коли той наблизився і привітався до нього, остап із несподіванки скрикнув: —      соломіє чи ти здуріла? »   «які там скоро ти пішов, я як стала на човні, так і задубіла. холодна, холодна, мов далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє пропадай воно все іду і я світ за очі вже ж за тобою хоч серцеві легше » 2. остапа: .кінь остапа "кінь під ним гарячий, вороний, той, що у пана лишився на стайні" 2.зовнішність остапа: "  і міцного, з чорними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчі" 3.почуття остапа, яке охопило його на чужій землі: "дивне почуття обхопило остапові груди: замість радості - сильне почуття обурення стрепенуло його істоту. в один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки."