Основна думка вірша л.костенко"крила"

1.основна думка цього вірша в тому, що у кожної людини є свої особливі і не з чим не зрівнянні крила. 2. поетесса писала цього вірша в польші, мабуть, цим віршем вона показала, що сумуе за україною і жалкуе,, що вона не вільна птаха і не може полетіти куди захоче, але вона може полетіти на своїх творчих крилах та крилах своїх спогадів.

 

  1. вы потом будете этот стих учить

  2. это легко если вчитатся

  3. учить легче когда слушаешь как ступка рассказывает этот стих

  4. головну думку писали под диктовку 1 часть она может быть из какого то учебника за вторую часть у меня 11

  5. запомни это

Відповідь:

"Нашого цвіту — по всьому світу",— говорить народне прислів'я. Це про українців. Є їх і по Канадах, і по Австраліях, і по Кубанях та по Сибірах.

У пошуках кращої долі їхали вони й на Далекий Схід, на край землі. А найчастіше потрапляли українці туди не по своїй волі. І все з однієї причини — великої любові до свого рідного краю, бажання жити нормальним людським життям.

Герой роману І. Багряного "Тигролови" Григорій Многогрішний — нащадок гетьмана запорізького Дем'яна Многогрішного, першого політкаторжанина. Цей мужній юнак, авіатор, що не вчинив жодного злочину, був засуджений органами ОГПУ—НКВД на двадцять п'ять років каторги, провівши перед тим два жахливих роки в катівнях. Не плакав, не просився, не обмовляв товаришів. Стійко терпів і поклявся помститися за тисячі замучених і змордованих, за загублений рідний край. Григорій тікає з "ешелону смерті". Неймовірна воля до життя рятує його в дикій тайзі і зводить із сім'єю тигроловів — Сірків, теж запорізьких нащадків. Колись Сірки втекли від злиднів і збудували собі в далекосхідному краї нову, славну та вільну Україну. Ця місцевість, хоч і сувора, але казково багата, треба тільки докласти рук. Працьовитості ж українцям не бракувало ніколи. То й жили в достатку — полювали, ловили рибу та звірів, навіть тигрів, збирали гриби та ягоди, копали золото і переборювали труднощі, які послала матінка-природа.

Після революції міцні селянські господарства від утисків перевелися, занепали, і люди ховалися у найглухіші закутки тайги, щоб спокійно дожити віку. У родині Сірків Григорія прийняли, як рідного сина — вилікували, дали притулок, навчили тайгових премудростей. Хлопець почувався, як удома, бо ці українці зберегли усі звичаї, традиції, навіть побут свого краю, були людьми щирими, добрими та мужніми. Багато пригод пережив Григорій, але був щасливий із цими людьми, тут зустрів він своє кохання — Наталку Сірківну, красуню-тигроловку. Та доля зводить його на вузькій стежині з колишнім слідчим, мучителем і жорстоким катом. Григорій його убиває. Залишатися далі в Сірків небезпечно, тому Григорій Многогрішний тікає разом із нареченою у Маньчжурію.

Хоч цей образ дещо й ідеалізований, але прославляє, як сказав літературознавець Юрій Шерех, "здоров'я, силу, лицарськість і любов до людини та до свого народу". І. Багряний цим твором "стверджує жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характерами. Цим він говорить нове слово в українському літературному процесі". Автор утверджує перевагу людського, морального над ницим і потворним у представниках і охоронцях тоталітарного режиму, які дбали передусім про власні інтереси і власне благополуччя.

1,2)сильний не той, хто цар, а той, хто має багато друзів. лоскотон, мабуть, не може не подобатись. він несе дітям сміх і радість, звеселяє і розважає їх. казка в. симоненка вчить, що сміх робить життя довшим, а позитивні емоції завжди перемагають смуток.. 3 )сумним є те.що зображається країна, яка пригніченої тираном, який змушує людей страждати позитивним є те, щозасуджується жорстокість та тиранії, уславлення народних героїв, які мають мужність кинути виклик владі.

4) в казці є багато реальних моментів, адже і в наш час є багато несправедливості та тиранії