Написати твір на тему "невмирущість духовної краси" л.українки.іть, як можно швидше,

добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці лесі українки «лісова пісня», яка розповідає про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою.  у ліс приходять люди, приносять свої клопоти. голос лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну мавку — «весна ніколи так ще не спі» дитина лісу і сільський хлопець закохуються. перша дія — цвітіння їхнього кохання і одночасно це весняне буяння природи. на голос лукашевої «веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріше дика рожа, біліє цвіт калини, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти ».  у другій дії — зміліло озеро, «очерет сухопнелестить скупим листом». природа в'яне. почорнів жар маку. з останніми квітами та зжатим стиглим житом полягло й кохання лукаша до мавки. тут ми бачимо, що роздвоєна душа юнака вагається — між поезією і прозою буття, мрією й буденністю.  на противагу лукашеві, ніжна мавка викликає у нас щире захоплення. «я жива! я буду вічно жити! я в серці маю те, що не вмирає», — ці слова найстисліше і найяскравіше виражають головну суть образу мавки. вогонь її кохання сильніший за смерть. він допоміг їй вирватись із мертвого царства того, що в скалі сидить. кохання мавка сприймає, як «огнисте дерево». у ніч першої зустрічі з лукашем на її чолі палає зоряний вінок, а коли коханий зрадив, «всі зорі погасли в вінку і в серці». в останньому монолозі героїні безсмертя асоціюється з ясним вогнем, вільними іскрами. і, як віра й надія, знову спалахують вогні в її зоряному вінку.  лукаш за зраду найчистіших своїх почуттів, за зраду любові тяжко покараний: лісовик перетворив його на вовкулаку. цей символічний епізод змушує нас задуматися про вічні моральні цінності: хто зрікся духовного життя, загасив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною.  проза життя знищує прекрасну мрію лукаша, буденщина засмоктує, наче поліське болото. проте мрію вбити не можна. про це голосно співає сопілка у фіналі.  справді, людина завжди може знайти в собі сили з будь-якої прірви свого падіння піднятися на височінь людського духу — через страждання, через усвідомлення своєї недосконалості, через самопізнання і добротворення.

Марко — типовий позитивний герой, приклад для наслідування, хоча й дещо ідеалізований. молодий хлопець працює на шхуні юнгою, виконує найрізноманітніші обов’язки, вчить азбуку морзе й добре знає морську справу. незважаючи на молодість, марко має тверді переконання, міцну волю і витримку, логічно мислить, швидко реагує в критичній ситуації. подеколи легковірний, але не через розумову обмеженість, а через те, що сам звик говорити правду й діяти відповідно. ця якість яскраво продемонстрована у сцені на підводному човні, коли хлопець повірив матросу-провокатору. письменник використовує різноманітні методи характеристики героя, але переважно це — дія, нерідко напружена, небезпечна. наприклад, в епізоді врятування шхуни й людей на борту від бомби або миттєва реакція на стрибок ворога у воду разом з важливими документами.

Тема:   зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха. ідея:   возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини.   основна думка:   янгол-охоронець — це те, що повинен мати автор поезії,будь-яка людина. жанр:   філософська лірика, старосвітська . віршований розмір:   хорей.   художні засоби «з янголом на плечі»   порівняння:   «йде лелійно, як дитя».

автор — галина кирпа 

тема — розповідь про ангела, який незримо є ліричну героїню 

основна думка — у кожної людини є янгол-охоронець, який опікується нами все життя, незважаючи на те, що ми його ніколи не бачимо. людині важливо відчувати підтримку вищих духовних сил і вірити у краще художні засоби — анафора, зменшено-пестливі слова янгол у вірші галини кирпи символізує не лише вищу опіку, а й віру в людину, яка несе в своєму серці часточку добра. вірш змушує замислитися про існування речей, які, хоч і не мають матеріального виміру, однак суттєво впливають на наші вчинки. вірш викликає роздуми про вічне та виводить уяву читача за межі буденності, навіює світлий, мрійливий душевний стан

ну вроде все что знаю