Потрібно скласти твір на тему: чим мени сподобався образ дівчини з легенди маруся чурай

так, мені сподобався образ дівчини з легенди маруся чурай. маруся справляє враження талановитої дівчини, яка виросла серед людей, де шанується народна мораль, де основним правилом людської поведінки завжди виступає незрадлива любов до вітчизни. сердце марусі відкрите до кожної честної людини. всі свої найсвітліші почуття вона висловлює у піснях. вона буває ніжною та беззахистною,зачарованою та змученою, пристрасною - із випаленою душею.тому можна казати про велич душі цієї полтавської козачки, яка повністю розуміє важливість мистецького свого покликання.

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті григора тютюнника. образ климка втілює ідеал людини. у маленькій сирітській душі климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. зовнішність климка: «климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій кириловій діжурці. тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» риси характеру климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. прагнення климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби

Перш за все хочу сказати, що бути українкою – це мій усвідомлений вибір. я народилась в україні, але моя мама росіянка за паспортом та за станом душі, тому я не можу сказати, що виховувалась в українських традиціях та любов до україни мені прищепили з молоком матері. я зрозуміла, що українка вже в старшому віці, коли чітко усвідомила, що таке україна взагалі.існує міф, що справжні українці мають їздити на «запорожці», пити горілку, їсти сало та завжди співати. я вважаю, що це так само безглуздо, як думати, ніби росіяни водять за собою ведмедів на ланцюгу, грають на і, п’ють чай з самоварів та співають частушки. бути українцем – це стан душі. можна жити в африці, спілкуватись японською мовою, мати австралійське громадянство, одягати футболки з американським прапором, танцювати ірландські танці, але все ж таки бути українцем. а можна пити горілку та їсти сало цілими днями, але не бути українцем ні краплі.любити свою країну такою якою вона є, з її недоліками та перевагами, любити та підтримувати у складну для неї хвилину, знати її складну історію та поважати її за те, що вона змогла вистояти, витерпіти та до сих пір змушена терпіти знущання над собою – це і є бути українцем. я українка, бо люблю україну, із задоволенням читаю твори тараса шевченка, вболіваю за «динамо київ» та братів кличко, люблю українську мову, українських поетів, українських хлопців, українські яблука, українську природу, українську музику, люблю носити вишиванку, люблю кольори нашого прапору та те, що вони означають, знаю напам’ять  гімн україни і, співаючи його, плачу від гордості за нашу країну. та для того, щоб бути українцем достатньо було б і перших слів. щиро любити україну та відчувати її - цього досить для того, щоб бути справжнім українцем.