Твір мініатюра у суді правди не шукають за байкою щука ​

по теореме пифагора следует:

сh²=ca²-ah²=4-3=1

сh=1

 

 

 

по свойствам прямоугольного треугольника синус одного острого угла равен косинусу второго острого угла, т.е. 

sin a=cos b=½

  ответ:   ½

 

Мені уявляеться як тарас шевченко, побачивши якіс бесчинства ворогів, будучи під сильним враженням, у часи, коли багато людей кували в кайдани, та багато родин із сіл не знали щастя, сидить десь на природі, відчуваючи весь гніт того часу, сидить і не може нічим вдіяти. в деякому відчаї, та розуміє що помре він и багато чого не зміниться. і все ж бажає аби його слова боротьби за народ було почуто, вороги були покарані, а люди (селяни з якими він ріс, та чиї страждання бачив) згадували його відчайдушне вріння всією душею до щастя на українській прекрасній землі. 

киї украї ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. ось уже понад xv століть височіє на дні­провських схилах золотоверхий київ, якому випала історична місія ста­ти «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної європи — київської русі.

софія київська і золоті ворота княжого міста, видубецький монас­тир і києво-печерська лавра із залишками успенського собору, старо­винний поділ і сивочолий дніпро — все це духовні символи національ­ної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.

з висот київських пагорбів далекі простори поза дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? хто були оті будівничі міст, храмів,

пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещо­давно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити кар­тини минувщини. зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, по­стає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі без минулого немає майбутнього. у захоплю­ючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми о. олеся.