Більшість людей зазначає, що значно цікавіше й приємніше читати художній твір у кнжці, а не з цифрового носія ( планшета чи електроної книжки чому так? яка ваша думка?

Ятакож відношу себе до тієї групи людей, яка вважає, що читати книгу набагато цікавіше, аніж електронний носій. на мою думку, це пов'язано із тим, по-перше,  що так зручніше визначити кількість сторінок, які залишися. по-друге, дозволяє краще запам'ятовувати певні місця, до яких можливо треба буде звернутися у разі потреби (цитати). 

Тому що, так буде не цікаво читати з планшета, а з книжки цікавіше.тому що, ти читаєш для себе!

Відповідь:

Приблизно 1,5-2 роки.

Вона "Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо". Сніг, який побачила Моховинка одного ранку, це була перша зима Моховинки, отже їй було десь 5-6 місяців. Коли дід розвалив її хатку, Моховинка змушена була шукати притулок на зиму. Так вона потрапила в хлів на узліссі, де і прожила майже всю зиму. Ближче до весни, коли вже почав танути сніг, Моховинка змушена була покинути хлів і повернутися до лісу.

Цитата: "Минув після того цілий рік. Знову у лісі нападало багато снігу".

Якщо це вже була друга зима Моховинки, а народилася вона влітку, то  їй десь  15-18 місяців

Пояснення:

Питання, ким я хочу стати в майбутньому, з деяких пір хвилює й мене. І воно виявилося непростим. Часто чую його від батьків або просто знайомих, які прагнуть до мені у пошуках свого «я». Чого зазвичай хочуть люди? Зробити кар’єру, заробити багато грошей, досягти влади або слави…

Моїх амбіцій недостатньо для того, щоб мріяти, скажімо, про владу. Я ніколи не заздрив політикам. У них нелегке життя: потрібно поступатися своїми принципами на догоду вимогам соратників. Відомі політичні діячі не вільні. В їхньому житті оселився страх. Вони не можуть пройтися вулицями без охорони, боячись розплати за свої дії або бездіяльність. Настільки ж позбавлені свободи й публічні люди, які досягли популярності або слави. Важко жити під прицілом фотокамер, побоюватися за кожен невірний крок, що може стати надбанням натовпу.

Чи хочу я стати мільйонером? Про легкі гроші, звичайно ж, не може бути й мови. Батько казав якось, що власники таких багатств не вміють їх цінувати. Часто впадають у крайнощі, швидко спускаючи свої мільйони на непотрібні речі й розваги. І самі при цьому деградують, втрачаючи людське обличчя. Так, я хочу отримати освіту, знайти гідне заняття і своєю працею заробити кошти, достатні для безбідного життя моєї сім’ї. Але ким стати за професією — поки що не вирішив.