Зробіть морфологічний розбір слова бездонний

Без- префікс дон-корінь н-суфікс ий-закінчення

1. у повітрі тихо; туман чи кіптява зависли у ньому, здіймаються над степом димчастим пологом; темні тіні стеляться довгими поясами від заходу аж до сходу (панас мирний). 2. і знову сенс людського «бути» стає прозорим, як сльоза: повітря студного вдихнути і теплим видихнуть назад (л. талалай). 3. якого листя вчора намело – раптово осінь відчинила двері… (в. підпалий). 4. до мого вікна підійшла весна, розтопилася на шибці квітка льодяна (д. павличко). 5. у моїй голові вже визріла думка: почнуться зимою роботи в полі – піду в бригаду. 6. весна таки поставила на своєму: відкрутили холодні північні вітри, припинились ранкові заморозки, настало тепло. 7. не учитель приганяє учня до діла – сам учень повинен обрати для себе роботу (із творів ю. збанацького). 8. жорна м’яко шамотіли по зерні; кіш трясся, як у пропасниці; вгорі щось жалібно скрипіло (м. коцюбинський). 9. пролунав постріл з гармати – військо стало шикуватися в дві лінії (ю. мушкетик). 10. навіть сліди людини затерті й закриті: поле сховало стежки і дороги (м. коцюбинський).

Схема, яка відповідає структурі речення [данило любив, (як, |вигинаючись|, |б’ючи на сполох|, аж до самого неба половіли ниви), і мав радість], (коли червень клав сивину на жито, а золотінь на пшеницю); [він любив], (коли вдосвіта липень клепав коси), (коли серпень цілими днями тиховійно сіяв у рахманну землю зерно й надії) і (вересень стишував напівсонну пісню джмеля) ( м. стельмах).        г. немає правильної відповіді. правильна схема: […, (як…),…], (коли…); […], (коли…), (коли…) і (…). 11. речення з сурядним і підрядним зв’язком:           г. задумувалась не раз марія, чому такий добрий для неї цей ледь похилий рудовусий чоловік, та догадатись було неважко (р. іваничук). 12. речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком:         б. умерла пісня, що гомоніла в селі вечорами, адже мусульмани не виходять із хат після заходу сонця); почала стихати українська мова на вулиці – розмовляти нею стало незручно перед татарами; [татарки вороже дивилися на дівчат і молодиць, що ходили з відкритими обличчями, тож, ідучи в бахчисарай на базар, українки закутувалися в чадри, щоб не дратувати правовірних (р. іваничук).