Прочитай у голос.скажи, який дзвінкий і який парний йому глухий прголосний найчастіше трапляеться в цих скоромовках.1)біжать стежини поміж ожини.2)над шляхом явдошка шукала волошки. підкресли букви, якими позначено дзвінкі приголосні звуки.

1. н, ж 2. л, ш 1)біжать стежини поміж ожини.2)над шляхом явдошка шукала волошки.

Пiсля шкiльних рокiв ми станемо на порозi самостiйного життя. настане час визначити свої уподобання й обрати одну з дорiг, на якiй би можна було б якнайповнiше себе реалiзувати.нелегко обирати фах. на сьогоднi налiчується близько чотирьох тисяч рiзноманiтних професiй. а треба обрати ту, яка приносила б людинi задоволення вiд працi i користь людям.я б хотiла присвятити своє життя людям: хочу стати лiкарем. тому, що найбiльше диво i найдорожчий скарб у свiтi - це життя людини. оберiгати здоров'я i життя людей - найблагороднiша справа.професiя лiкаря - одна з найдавнiших професiй на землi. ще змалку пам'ятаю доброзичливих, лагiдних людей у бiлих халатах, що приходили менi на , коли я хворiла. професiя лiкаря потребує пос-тiйного вдосконалення, великих знань, високої майстерностi; бо кожен час має свої "хвороби вiку". i, на жаль, цим хворобам немає кiнця.колись лiкарi навiть мрiяти не могли про пересадження певних органiв, а сьогоднi - це реальнiсть. але, на жаль, людство зараз має такi хвороби, як снiд i невiдомi екологiчнi захворювання. i знову лiкарi борються за здоров'я i життя людей.не останню роль у моєму виборi професiї вiдiграли лiтература та кiно. лiкарi, медичнi сестри, санiтари перш за все турбувалися про життя iнших людей, виявляючи при цьому свою безстрашнiсть, мужнiсть, вмiння приймати правильнi професiйнi рiшення. де ллється кров i гинуть люди, там першими на приходять медики.вiйни, екологiчнi та природнi катастрофи, аварiї несуть людям бiль, горе, смерть. оперативна своєчасна медикiв рятує життя людей, що потрапили в бiду. у роздумах про своє майбутнє я звертаюсь саме до таких особистос тей, що раз i назавжди присягнулися словами клятви гiпократа i не зрадили її, прагнули кожен мiрою своїх можливостей служити найгуманнiшiй справi на землi. я прагну стати лiкарем, бо хочу турбуватися про здоров'я людей, продовжувати їхнiй вiк, вчасно рятувати їм життя, їм професiйну медичну .

Наш класс… почти восемь лет мы проучились вместе, лишь некоторые перешли в другие школы, а некоторые пришли к нам, влились в наш большой разношерстный -4 коллектив. сорок пар любопытных глаз и ушей. сорок пар быстрых ног. сорок пар вечно занятых чем-то рук. сорок вопросов, сорок ответов. мы так похожи и в то же время так отличаемся друг от друга. знаем, с кем лучше учиться, а с кем — отдыхать, кем можно восхищаться, а кого — подразнить.все вместе мы образуем большое, неуемное, громогласное существо — 8-б класс. оно имеет свои привычки и даже традиции, и учителя никогда не ошибутся, что это именно мы, даже если зайдут в класс с закрытыми глазами. учителя и родители говорят нам, что школьные годы не забываются. и когда видишь, с какой радостью мама встречается со своей школьной подругой на улице, а папа рассказывает о своих школьных забавах и шалостях, веришь — они правы.десять лет мы проведем вместе в стенах нашей школы. будем читать одинаковые книги, отвечать на одинаковые вопросы. можно ли забыть период, который занимает больше половины твоей жизни? сейчас мне кажется, что различий в нас все-таки больше, чем похожего. не всех своих одноклассников я могу назвать друзьями или даже товарищами. есть , чье поведение я не одобряю, чье общество мне неприятно. кажется, неужели меня будет интересовать судьба этого человека после выпуска?