Діалог на тему день ситуація: тебе запрошено на день народження.. у пошуках квітів ти запізнився на вкозану і ти зявився коли вже всі гості за столом..

Привіт, пробач меня за запізнення, в мене на те були вагомі причини. з днем народження! - привіт,дуже дякую за поздоровлення. та нічого страшного,ти не дуже вже й запізнився.проходь до зали,всі вже за столом. - дякую тобі за твою ласку. запевняю, що у наступний раз я не запізнюсь. - це буде дуже добре, адже ми тебе трішки зачекались, але без тебе нічого не починали. скажу по секрету, щоб тебе не мучила совість: ти не один запізнився, та й до того ж ми на вказану годину все ще не приготували. - ахах, величезне дякую за таку таємницю - а тепер пішли до гостей, вже зачекалися.

Центральний. Утворене від іменника центр. Твірна основа -центр-. Словотвірні суфікси -аль- і -н б творення - суфіксальний.

Барвистий. Утворене від іменника барви. Твірна основа -барв-. Словотвірний суфікс -ист б творення - суфіксальний.

Учнівський. Утворене від іменника учень. Твірна основа -учн-. Словотвірні суфікси -ів- і -ськ б творення - суфіксальний.

Надзвичайний. Утворене від прикметника звичайний. Твірна основа -звичай-. Словотвірний префікс над б творення - префіксальний.

Міжбрівний. Утворене від іменника брова. Твірна основа -брів-. Словотвірний префікс між- та суфікс -н б творення - префіксально-суфіксальний.

Хліборобський. Утворене від слів хліб та робити. Твірні основи -хліб- та -роб- поєднані голосним о. Словотвірний суфікс -ськ б творення - складання основ із додаванням суфікса.

Хтось скаже, що українська мова — немодна, несучасна. Але насправді причину цього сумного явища слід шукати глибше — в минулому нашої країни. Історія розвитку української мови мала такий само надзвичайно складний, самобутній шлях, як і історія країни в цілому. Наша рідна земля кілька разів опинялася під владою інших держав. Звісно, народ був змушений пристосовуватися до звичок цих країн — інакше можна було втратити життя. Нашим предкам доводилося розмовляти чужою мовою, бо рідна була заборонена. За радянських часів українська мова теж була у занепаді: у школах навчали російською, з екранів телевізорів і на радіостанціях можна було дуже рідко почути українську мову. Тож мимоволі почали спілкуватися "мовою усіх радянських народів".
Та українці насправді ніколи не забували рідної мови. Українська творчість — музика, література — продовжували існувати. На жаль, злісна цензура часто не пропускала витвори українського мистецтва до широких мас, і лише тепер нам стали доступні скарби наших предків. Нам, українцям, справді є чим пишатися, адже наша мова, і в першу чергу мова літературна — унікальна. Незважаючи на всі гоніння та несприятливі історичні умови, вона продовжувала розвиватися, постійно відстоюючи своє право на існування. І тепер саме завдяки рідній мові ми маємо змогу знайомитись із загальнонаціональними цінностями, передавати їх наступним поколінням, збагачувати свій внутрішній світ, розвивати інтелект і кругозір. Ми маємо можливість вільно знайомитись із творами поетів і письменників, які ціною своєї свободи, інколи навіть життя відстоювали право на творчість.