Скласти твір роздум на тему "чи варто пам'ятати мінуле зараді майбутнього"

на мою думку,варто))тому що коли ми забудемо наше минуле,нам не буде що выдповысти на запитання наших дытей,ми не зможемо розказати ъм рызнізні історії нашого майбутнього,,ще повинні берегти сімейні традиції,святкові,щоб передавати з покоління в покоління..як кажуть у народі без минулого немає

Батьківщина – це найдорожче, що є у людини. не даремно вона співзвучна слову «батьки». для кожного вона починається по-різному: подвір’ям дитинства, лагідних материнських рук,сходом сонця, сяянням  зірок… у кожної людини своя батьківщина, і кожен має право любити та пишатися нею. моя батьківщина – це україна. я вважаю її найкращою країною у світі. бо я  тут народилась, тут мої батьки і друзі. я люблю її за широкі лани, густі діброви, що завтра під мої вікном знову розквітне біла  акація. взимку  моя україна вкривається білим пухнастим снігом. річки замерзають. зима  — єдина пора року, коли я з друзями можу пограти у сніжки. холодно. червоніють щоки, а з неба на  мої долоні   сніжинки… я люблю  українську весну, буйну, неповторну. це  — квітучі сади з хрущами та бджолами, це перелітні птахи, які повертаються з теплих країн, це – їжаки, ховрашки, які просинаються після зимової сплячки, це – перші проліски у лісах, це -  травневі духмяні конвалії, це – веселі струмки, які біжать і піняться, змивають залишки брудного снігу та у повноводний  дністер. я люблю свій край за  тепле літо  із зухвалими горобцями, які нахабно гуркотять на підвіконні, з тополиним пухом, якому радієш тільки перший день, пухом, який вкриває землю, потрапляє в  очі та ніс, заважає вільно  дихати. люблю  річку дністер  з її мальовничими берегами, увінчаними вербами. з її оптимістами-, які можуть просидіти майже весь день за ловлею окунів. люблю суницю на лісовій галявинці, коли не звертаєш увагу на укуси комах і радієш кожній ягідці, люблю за важке колосся стиглої пшениці на жовтіючих ланах. люблю за тріскотню цвіркунів, за щебетання жайворонків, курликання  лелек. люблю  українську осінь  з її вкритими у золото і багрянець деревами, ранковими туманами, потемнілими повноводними ставками. мені подобається збирати осінні гриби, коли ми усією родиною виїжджаємо у ліс. люблю палити вогонь і смажити шашлики. на сільських ланах закінчують працювати осінні комбайни, поспішаючи вчасно підготуватися  до неминучих холодів. у моїй україні найродючіша в світі земля і саме вона приносить людям свої  дарунки. я пишаюся тим, що живу в країні з такоюбагатою історією. україна пройшла тисячолітній шлях – від часів могутньої київської русі до сучасної незалежної країни. нашим пращурам неодноразово доводилось відбивати загарбників та захищати рідні оселі від  чужинців. вірю що зникнуть ненависть, несправедливість, жорстокість і безсердечність. запанує щастя і добробут під блакитним безхмарним небом. серед безкрайнього золотого поля українці забудуть про нестатки, безробіття, платне  навчання. я дуже хочу побачити італію і францію. хочу з’їздити  до австралії і америки. мрію відвідати бразилію, канаду і новозеландію. із задоволенням подорожувала  б. можливо, де-небудь я  б затрималася, а  десь  — ні. але упевнена, що з будь-якої  країни світу, як би там  не було гарно, я  би повернулася додому, до своєї україни. тут усе моє життя. іншої батьківщини мені не  треба.

2частина:

1. максим показує шлях мисливцям

2.бесіда максима з тугаром вовком

3.старі запрошували всіх на громадські збори

4. максим показує тугару й мирославі священий камінь тухольців сторож

3 частина:

1.віче

2.опис думки захара беркута про збори

3.розмови людей на зборах

4.тухольці вирішують прогнати боярина зі своєї землі

5. опис переїзду боярина

4 частина:

1. сон захара беркута

2.збір громади на майдані

3.повернення мирослави з прикрою новиною

4.умови звільнення максима з полону

5 частина

1. поїздка тугара вовка до захара беркута

2. тухольські майстри зробили машину для метання каменів

3. молитви захара про