Твір - з ким я хочу дружити ! приблизно на 1 сторінку

Дружба   - це важлива частина життя. я хотіла би мати найкращого друга. такий друг завжди все зрозуміє, підтримить мене за будь яких обставин. він ніколи не буде закачувати рукава, щоб побитися зі мною. у нього дуже м'який характер, добра душа. він одразу западе в серце, такого друга не зхочиш втрачити. я буду берегти нашу друбу. я не люблю людей, які гострі на язик, вони мене роздратовують. найкращого друга в наш час дуже важко знайти. раніше в багатьох містах та селах, гостей зустрічали хлібом і сілью, в знак шани. ці люди вкладали свою душу у цей хліб. я готова теж спекти такий хліб в знак пошани до моєго друга.

Вчора ми з мамою ходили гуляти до парку. це було одразу після того, як я прийшов зі школи. стояв сонячний, але холодний та вітряний день. в осінньому парку золоте, червоне та бордове листя засипало доріжки під ногами. вітер піднімав листя з землі та кидав їх нам під ноги. і іншим перехожим - теж. а з дерев нісся справжній золотистий дощ! це вітер зривав листя з дерев, яке ще не встигла опасти. такі от витівки осіннього бешкетника! сонечко яскраво світило, тому в парку було радісно та ясно. я познайомився там з хлопцями, ми разом носилися по доріжках, ховалися між деревами. ми розкидали листя ногами, набирали цілі букети та розкидали по вітру. ще ми валялися в купах жовтого листя. воно було таке чисте та свіже, що ніхто не боявся забруднитися.було весело. шкода, мами потім на нас нагримали. мовляв, досить дихати холодним повітрям, що це ви горлом застуду ловите. і справді було холодно, я був у куртці, шарфі та шапочці. після біганини стало жарко , ми сперечалися з мамою, чи потрібно знімати шапку. в підсумку прийшли до компромісу. я спершу зняв шапочку, але потім надів знову. поверталися ми додому на заході сонця. чудовий осінній день минув! шкода, він виявився коротким, адже восени темрява настає рано. після школи час прогулянки промайнув так швидко. а починався цей день похмуро. вранці сонце довго видряпувалося крізь осінні хмари. а потім осінь вирішила подарувати нам гарний день перед дощами. щоб ми добре відпочили та не сумували потім.

          пропоную скласти текст-міркування про красу птахів так:           кажуть, птахи – краса нашої землі. але чим же прикрашають землю пташечки? ластівки, горобці, дрозди – дуже співочі. вони прикрашають наш край гарними та дзвінкими піснями. весінні співи цих птахів розливаються по алеях та парках.           невже лише своїми співами гарні птахи? я думаю, що ні. дуже цікаво спостерігати й за польотом пташок. вони піднімаються високо вгору і розправляють свої великі крила. політ пташок – це справжня краса! здається, що лише у небі птахи вільні.           пташки дуже гарні. одні – сіренькі, інші – синенькі або жовтенькі. у кожної з них свої барви. я вважаю, що птахи і дійсно є красою нашої землі. вони прикрашають наш світ вільними польотами, гарними співами та своєю яскравістю.