Іть написати твір "випадок, що змінив усе моє життя" !

деякий час назад я втратила свою прабабусю яка була для мене дуже важливою людиною. вона відішла у потойбічний світ виконавши всі свої задуми. лише після її смерті я зрозуміла ким вона була для мене. з того часу я кожний день навідую всох бабусь та дідусів. тому що напевно праду кажуть лише коли втри\ативши ти розумієш що втратит

Мені здається, що в ті часи люди пережили жахливе життя, багато втрат близьких родичів. Діти не знали, що таке спокійно прогулятися парком з мамою. Вони мислили вже, як дорослі. Наприклад, знали, що харчів майже не було, а лише на день роздавали кусочок хліба, який вони з'їдали протягом усього дня і більше нічого. Було багато сиріт. І це дуже погано! Діти просилися, хоча би переночувати в якомусь приміщені. Люди були добрі, адже знали, що потрібно зберегти всіх малюків. В ті часи діти в свої дев'ять років бачили дуже багато крові і багато смертей, що впливало на їхнє психологічне становище. Адже в сучасний світ в такі роки, ми тільки бавилися іграшками та чекали гарних свят.

В ці лихі години, людям досить задуматися і навчитися бути скромним, не розбалованим. Бо на сьогоднішній день дітям всього мало і - це називається розбалованістю.

Отже, ця війна вчить бути милосердним, допомагати людям та найважливіше берегти своїх близьких.

Удачі :)

Объяснение:Жила-була літера П. Вона виділялася серед інших літер Алфавіту. Літера П була дуже гарною. У неї було дві ніжки та пряма, горизонтальна спинка. Літера П добре співала, танцювала, стрибала. Вважалося, що вона найчарівніша, найпроникливіша, найсвятковіша літера.

Але найбільше буква П любила подорожувати.

Вона бачила піраміди, милувалася узбережжям. Вона подорожувала пароплавом і поїздом. Якось доля закинула літеру П у таку далечінь, де вона раніше не бувала.

То була дуже тепла територія. На ній росли папороті та плющі. Там, не таючись, ходили павіани, сміливо літали папуги.

І ось одного разу буква П побачила приголомшливу птицю. Спочатку вона здалася їй чарівною. Вона ходила з високо піднятою головою, ступала велично, царственно. Літера П дивилася на неї із захопленням.

Але раптом прекрасний птах виріс прямо на очах. Вона стала величезною. Її хвіст став схожим на гігантське віяло. Буква П злякалася, вона вирішила, що чарівний птах розлютився на щось, і їй, букві П, зараз невтішитися. І тоді Алфавіт позбудеться найрозумнішої літери на світі.

Але прекрасний птах і не думав нікого ображати. Вона просто підняла своє чарівне пір'я за звичкою, а також через чудову погоду.

— Який гарний птах – павич ів маленький жучок-повзучок, що зупинився неподалік літери П.

- Павич! — вигукнула літера П. — Як же я не здогадалася, що це саме він.

І вона почала пурхати. Адже вона була найбільшою літерою Алфавіту. Павич з усмішкою глянув на неї, кивнув, як старій знайомій, і пішов далі.

А буква П довго дивилася йому вслід, милуючись прекрасним віялом.

Надвечір вона поспішила додому, до Алфавіту.

— Швидше, скоріше додому! Треба розповісти іншим літерам Алфавіту про павич, про найкрасивішого у світі птаха!