Придумати закінчення твору початок має бути ось такий зайчик вискочив з лісу і боязко озирнувся. було тихо, спокійно. він швидко побіг до грядки з капустою. зайчик почав смачно снідати аж тут

він зустрів суворого та грізного хазяїна, який був дуже сердитий. зайчик перелякався, але не смів здаватися. він сказав "ну давай, що ти мені зробиш? ". сусід пішов до сарая щоб зробити ловушку. заєць не хитрий зразу здогадався його підставу, захватив з собою капусту і втік.

Пришел охотник и убил эго

Перебуваючи в армії, я бачу навколо себе багато рабів. не фактичних рабів, зрозуміло, а тих, хто психологічно є рабом, не вільною людиною.і я навіть розумію їхню мотивацію. рабам не треба думати самим, що робити, за них думає хазяїн. рабів не лякає завтрашній день - вони не загадують на майбутнє і не мають планів, бо плани є тільки у хазяїна. і раби не відпові за власні дії, вся реальна відповідальність, знову ж-таки, лежить на хазяїні.панове, це насправді дуже страшно - бачити їх в такій кількості навколо себе. нібито люди як люди, але не варто покладатися на них.для раба в тому, що він не виконує обіцянок, не діє за заздалегідь погодженим порядком, всіх підводить, винен порошенко, путін, обама, марсіани, тільки не він! а він "найнещасніша людина, його всі гноблять", і тому він п'є горілку. і навіть бити його особливого сенсу немає, бо він не сприймає це биття як відповідальність за власні вчинки, а лише як чергове "несправедливе гноблення його, бідолашного".як правило, ці люди все життя проробили найманими працівниками на якомусь великому заводі, без намагань бодай чогось добитися. насправді тут, в армії, ті, кому я довіряю, як правило, виявляються власниками бізнесу типу невеличких сто чи водіїв з власною вантажівкою.раби не відпові за власні дії, вся реальна відповідальність лежить на хазяїніне всі, кому я тут довіряю, є підприємцями, але всім підприємцям я довіряю. у нас можуть бути конфлікти і непорозуміння, навіть ворожнеча, але вони не раби. вони суб'єкти, а не об'єкти. прикро, що їх небагато. і, до речі, поки я це писав, я спіймав себе на тому, що всередині мене також сидить раб. він бажає скинути з мене відповідальність за моє життя, і його голос особливо добре чутно, коли ти в черговий раз намагаєшся щось змінити навколо себе і вкотре впираєшся в стінку.

Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою. пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування: "важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав валерій. - я ніколи не стану художником. я це зрозумів. і радий, що зрозумів вчасно. " (ю. мушкетик) . слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора. слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її: слова автора приклади перед прямою мовоюпетро сказав: - я давно хотів поїхати на море. після прямої мови"я тобі винен"- почав хлопець. посередині-ну що ж, - сказала наталка- хай воно так і залишається слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.