Написати кілька висловлювань про мову.

Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.(кiндрат крапива) хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм’я людини.(  й. г. гердер)мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.( олесь гончар) мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає [х.арце].

Объяснение:

У дитинстві ти відчуваєш себе сильним та відважним. Зараз важко уявити, щоб я кілька годин поспіль грала з ким-небудь в хованки. Або в невимовному захваті завертала бруд у листя каштана та прохала подружок з’їсти цей “бутерброд”.

Тоді це здавалося звичайною справою, веселими іграми, а зараз мені буде соромно сісти на гойдалки у дворі – бабці на лаві будуть з мене сміятися.

У дитинстві ти неначе безстрашний: багато що здається незнайомим і незвіданим, а тобі потрібно все це вивчити. Чуєш загрози дорослих: туди не йди, того не роби, цього не бери. Внутрішній голос вмовляє порушити всі ці заборони. І в 99 відсотках я так і робила: відкушувала раніше встановленого часу шматочки від іменинного торта сестри, тікала далеко від дому, бруднила одяг.

Отримувала наганяй, але все одно була щаслива – я дізнавалася щось нове.

А як легко було мене привести в захват: жуйка, морозиво, наклейка з улюбленим мультфільмом – від усіх цих дурниць я перебувала на сьомому небі від щастя. І мало що мене тоді могло засмутити: поставили в кут – не проблема, побилася з подружкою – завтра замиримось, впала з велосипеда – скоро заживе.

Дитинство було щасливою порою в моєму житті: саме тоді я познайомилася з моїми найкращими друзями, вперше закохалася, наробила багато пустощів. Чомусь я не можу згадати чогось сумного з того часу, напевно, дитинство – це чарівна пора, коли швидко забуваються образи та прикрощі.

Відповідь:

Відчуття не повторності

І. Запишіть текст, виправивши орфографічні та пунктуаційні помилки.

Гори прадавні мудрі на вас хочеться дивитися і дивитися . Торкаютюся каміння і здається торкаються вічності. Перед очима відкривається чудовий краєвид замріяні ліси сліпучі сніги вікопомні скелі. На узгір,ї бачу розкинулися купками чагарники. Над ними здогадуюся обговорюють сільські бувальщини хвойні дерева ялини сосни смереки. А ще вище - вічні сніги.

Стою і не надивуюся тобою гірська неповторносте!

Синє небо ти ось-ось ляжеш мені на плечі. Дрібні зорі ви здаєтеся бличими за вогні в долинах. Хіба можна не захоплюватися таким видивом? Краса ота що правда відкривається не кожному. Лиш сміливий витривалий закоханий у природу представник роду людского а не байдужий споглядач відчує її сповна.

102 сл. Із часопису

ІІ. Виконайте тестові завдання.

1. У реченні «Хіба можна не захоплюватися таким видивом?» виділене слово є     В означенням

А підметом Б додатком В означенням Г обставиною

2. Укажіть речення першого абзацу з однорідними членами  Б друге,

А перше, друге Б друге, четверте В третє, п’яте Г четверте

3. У реченні «На узгір..ї бачу ро..кинулися купками чагарники» виділене слово є     А додатком

А додатком Б означенням В обставиною Г не є членом речення

4. Словосполучення «представник роду людського»  Б непоширене

А поширене Б непоширене

5. Речення «Стою і не/надивуюся тобою гірс..ка не/повторносте! є  В непоширене односкладне

А односкладне поширене Б двоскладне поширене

В непоширене односкладне Г двоскладне непоширене

6. Запишіть речення. Зробіть повний синтаксичний розбір.

???

Пояснення: