Учому полягає сенс життя твір на 1 тетрадный лист не с интернета

Кожна людина має право на саме цінніше-життя. життя людини полягає у тому, щоб прожити його з сенсом та залишити після себе відбиток на цій землі. потрібно посадити дерево,побудувати дім,виростити сина.потрібно радіти життю кожну хвилину та секунду, тому що невідомо що з вами трапиться завтра .отже , сенс життя це духовна проблема, вона має спільні риси з визначенням «мети існування», яку ціль існування має людство. значне місце посідає духовне й моральне становлення нас, як особистості. якщо сенс буття це духовна проблема, ми не маємо права забувати про моральні цінності, тому що це вже є навіть вивченням етичної та психологічних галузей. за моральних цінностей ми можемо дати людині об’єктивну оцінку у реальній дійсності людина - єдина істота, яка усвідомлює свою смертність. з цим пов'язане питання про зміст і мету життя, роздуми над яким є для багатьох вихідним пунктом у виробленні "лінії життя".

Твiр-опис природи. зимовий ранок зима. царство снiгу i морозу. одна з його найчарiвнiших картин — це зимовий ранок. як гарно прокинутися вранцi й вiдчути початок нового зимового дня! прокинешся, скочиш зi свого лiжка, пiдбiжиш до вiконця — i твої очi вiдразу ж заслiплює океан кришталево-чистого снiгу. вiн, наче дорога матерiя, блищить i переливається пiд скупими променями зимового сонця. дерева надворi теж у важкому дорогому вбраннi. пишно й водночас якось таємничо стоять вони, сповитi бiлою пухкою тканиною. на гiлках деяких дерев розвiшано годiвнички. снiгурi, горобцi та iншi птахи прилiтають туди пiдгодуватися. приємно i весело спостерiгати за галасли вою метушнею птахiв! вранцi може пiти снiг. iнодi вiн густий, пухнастий, а ще вiн може ледь яскриться на сонцi. тодi здається, що з неба сиплеться легке i майже непомiтне срiбло — й увесь ранок через це набуває урочистостi. дуже приємно бути надворi зимового ранку, дихати його чистим морозним повiтрям! зима — це забуття у природи. це — м'який сон, котрий надає сили i робить людей молодшими та добрiшими. коли зима об'їжджає небосхил на своїй срiблястiй колiсницi, спостерiгаючи i милуючись своїм творiнням, з-пiд копит її зоряних бiлих коней злiтають маленькi кришталевi iскринки. вони довго кружляють над сонною землею, придивля ючись до неї i не наважуючись доторкнутись до її замерзлої поверхнi… iде снiг, i поступово земля змiнюється. уранцi здивованi дерева свiй новий зимовий одяг. лiд на рiчцi блищить та переливається, усипаний мiльйонами ус-мiхнених сонячних променiв. а замерзла земля безтурботно спочиває, дбайливо вкрита нiжною пухкою ковдрою. зима — це досконалiсть. щоб там не говорили про зиму люди. адже навiть найколючiшi снiжинки мають прекрасний вiзерунок. дмухнiть на них — i вони розтануть вiд тепла вашого подиху. отже, значить — ваше серце не застигло. воно спроможне розтопити лiд i творити добро. згадайте, як приємно дарувати людям радiсть. це проста iстина, але в нiй — увесь сенс життя!

1)перерви дуже короткі, тому старші класи не встигають пообідати. пропоную зробити велику перерву як у європейських школах спеціально для ланчу.2)кожна людина це індивідуальність. кожен має свій смак. людина почуває себе вільно у тому одязі який їй подобається. пропоную не купувати шкільну форму а ходити як учні в європі. ходити у вільному одязі.3)не думаю що хімія знадобиться журналісту, або - майбутній співачці. пропоную вільне відвідування предметів за їхньою потребністю у майбутньому житі.4) люди поділяються на сов і жайворонків. совам дуже важно рано прокинутися а якщо вони будуть писати контрольну чи самостійну роботу на перших уроках напишуть її гірше чим на 3 уроці. пропоную підкласти школу під розпорядок життєвого циклу людини.5) у школі дуже багато завдання і тому у дітей майже не залишається часу на своє хоббі, улюблену справу. пропоную звільнити дітей від деяких уроків які не знодобляться у майбутньому.