Закони приемного спілкування по телефону)заранее )буду признательно )

Не робіть паралельно ніяких справ під час розмови (не жуйте, не паліть, не шукайте нічого); - не вибачайтеся за витрачений на вас час; - у будні неетично дзвонити раніше 8: 00, у вихідні дні - раніше 10 години ранку, розмова не повинна тривати більше 30 хвилин; - посміхайтеся, розмовляючи по телефону. загальноприйнятих правил спілкування має дотримуватися кожна людина, що живе в соціально-правовому суспільстві. закони та правила - це межі нашого поля діяльності, які визначають успіх. умовно розділимо правила спілкування по телефону на правила для комунікатора і реципієнта. правила спілкування по телефону для комунікатора: - ніколи не починайте розмову з фрази «хто це? »; - обов'язково запитайте, чи зручно зараз спілкуватися з вами співрозмовнику; - представтесь, наприклад: «доброго дня, вас турбує іванов»; - ніколи не критикуйте і не лайте; - в кінці розмови сформулюйте резюме; - розмова по телефону не повинен перевищувати 15 хвилин; - у вихідні дні не діставайте колег про справи; - припиніть розмову достроково при поганому зв'язку; - напишіть собі план розмови (основні питання, дати зустрічей, і.т.д); - до незнайомих звертайтеся тільки на ви. правила спілкування по телефону для реципієнта: - коротко коментуйте головні думки комунікатора, а саме: уточнюйте, задавайте навідні запитання; - не варто перебивати співрозмовника; - відповідайте чітко на поставлені питання; - ніколи не звинувачуйте за пропущений дзвінок; - завжди відповідайте коректно в діловому стилі.

друг – дуже гучне слово, яке можна сказати далеко не кожному. по-перше, у справжніх друзів мають бути спільні інтереси, щоб їм було захоплююче спілкуватися один з одним і займатися однією справою.

друзі звичайно є однолітками, адже у людей різного віку різні захоплення. по-друге, друзі ніколи не стануть вимагати щось; друг може попросити , ради, але вимагати щось він не буде ніколи.

справжня дружба, як же це здорово! як же здорово коли у тебе є друг, з яким ти можеш поділитися чим завгодно, з яким ти можеш піти куди завгодно, займатися всім, що тільки на думку спаде! але дуже сумно і самотньо, коли немає справжнього друга.

сьогодні слово "духовність" згадують дуже часто, але, мабуть, не всі розуміють, його значення. одні вважають, що духовність — це розумність. інші — що це щось церковне.

наше життя - це терен, котрий обплітає нас, болю. хтось бореться з ним, а хтось - опускає руки. ті, хто зламався, не змогли витримати тягар проблем, що звалилися на них дощем, що ранить кожною краплиною, починають закриватися або знущатися над іншими, показуючи свою силу. я думаю, що грубість - це ознака слабкості   людини,   котра не змогла протистояти водоспаду життєвих обставин.   серед моїх ровесників є багато таких, які намагаються утвердитися у житті за рахунок зверхності,зневаги інших, грубості, своєї невихованості. не розуміючи простих істин співжиття в   колективі,   такі люди викликають   осуд і ніколи   не   стануть   лідерами. ніхто   не хоче мати   справу з   грубіяном.   від нього   відвертаються   на вулиці,   а також в громадських місцях. грубість ніколи не була окрасою людини.  

також, дуже невиховано висловлювати свою думку категорично, в різких висловах. лаятися на тих, хто не поділяє цю думку. думаю, що нам усім не потрібно стояти осторонь грубості і невихованості, а боротися з ними. тому кажуть: перед грубістю зачиняються двері й закриваються серця. тому, якщо хочеш, щоб з тобою охоче спілкувалися, треба бути чемним і ввічливим.