Звукобуквений аналіз слова дзьобати

[дз'обати] там ще над дз має бути дуга

 

                           

                                  осінь.

                  осінь    -  золота пора року. недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  після    довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

              восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:     червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

            сонечко обігріває все менше землю. приходять перші заморозки.

            восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

              про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . в  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

                      « … падає , падає листя

                                    листя в саду мерехтить.

                                    жовте , яскраво-вогнисте

                                    тихо за вітром летить… . »

          мені також подобається спостерігати , як з дерев плавно

    пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  а як тільки пахне це опале листя! грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

                напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

  найулюбленіша пора року. вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

  та все ж таки як тільки гарно  восени!

                                   

Запорізькі козаки, запорожці - частина козацтва на території сучасної україни , що створили в 1555 році, ряд розрізнених військових укріплень («городки» або «січі»   і поселень (хутори, зимівники)   за дніпровськими порогами, поза зоною юрисдикції сусідніх держав (дике поле). об'єдналися   згодом у військову організацію військо запорізьке, що отримала своє найменування за назвою регіону проживання, місця розташування головного військового укріплення, іменованого «січ»   та перебування штаб-квартири (центрального органу іння - коша) . пізніше, у зв'язку з утворенням в кінці xvi століття реєстрового козацького війська, поселенням частини запорізького козацтва на території київського, чернігівського і брацлавського воєводств, а також у зв'язку з утворенням після 1625 відповідно до куруківській договором полкового устрою реєстрового козацького війська, запорізькими стали називати і реєстрових козаків, які не проживали на території запоріжжя. надалі, після повстання богдана хмельницького у 1648 році під контроль війська запорозького і влада запорізького гетьмана перейшли території речі посполитої, що розташовувалися на землях сучасної північної та центральної україни. на них утворилися нові козацькі полки, що комплектувалися з місцевого населення за територіально-міліційних принципом. вони доповнили полковий устрій козацького війська, сформувавши таким чином централізовану військову і адміністративно-територіальну структуру війська запорозького, що отримала в історіографії також найменування гетьманщина. запорізькими стали іменувати всіх козаків, що проживали на території гетьманщини.