На місці крапок вставте потрібну літеру, керуючись відповідними правилами їх написання. при необхідності скористайтеся довідковою літературою. письмово поясніть написання підкреслених слів. а/ , , , , , ’янський, , , , . , і, , , , , , івництво, ітимність, , , , , , , , , , , іігент, , ія; б/ , , , взає, , єктивний, , , єкцiя, єр, єра, єра, , , , , , ієкція, , , , зі, , міжгі, і, , ; в/ іл, існий, , , /з/с/фотографувати, /з/с/лити, /з/с/чистити, /з/с/хитрити, ічник, , , , ій, , , , , , /з/с/кам’янiти, /з/с/кiнчити, /з/с/мiцнити, /з/с/чепити, , , , , .

А/ ректорат, тривога, криниця, перемагати, застелити(перевірне слово - стелиться), слов’янський,треба, багатий, гарячий, декан, державний. пшениця, інститут, мережа, пекучий, повертати (повернення), глибокий (глибше), тримати, керівництво, легітимність, мистецтво, тривалий, велосипед, зупинився, медицина, сердитий, тримати, завмирати, авторитет, диплом, інтелігент (перевірка за словником), етикет, ситуація; б/ пам'ятник, плоскогiр'я, п'ятиденка, взаємозв'язок( апостроф після в перед я), двох'ярусний,  суб'єктивний,  сiльський,      надвечiр'я, iн'єкцiя,    бар'єр,  кар'єра, портьєра, присвячений,дев'ятсот, торф'яний, дезiнформацiя, кон'юнктура () апостроф після твердого [н] перед я),ін'єкція, миш'як, духмяний, з'явитися, зів'ялий, з'юрмитися, міжгір'я, паморозь, харків'янка( апостроф після твердого в перед я), серйозний, м'ята; в/ розподіл, безхитрісний ( роз-, без пишемо із з), розпечений, щотижневий, сфотографувати, злити, зчистити, схитрити,( префікс с- пишемо після к,п,т,ф,х), прибічник, прізвище, прикордонний (подвоєння на межі кореня і суфікса), причесати, прийдешній, надбудувати, безкорисний, безпечний, розпорядження, розшифрувати, скам’янiти, скiнчити, змiцнити, зчепити, вiдтодi, надписати,  прибережний,    прекрасний,      пристосуватися.

Роки йдуть, часи минають. огляньмося навколо і подумаємо. мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. більш, ніж вони на те заслуговують. де в кого вони стали майже метою життя. чому це так? звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. 1 цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. але… існує одне “але” – речі ніколи не повинні посідати чільне місце в нашому житті, тому що у людини є найцінніший скарб – її душа. я вважаю, що головне у кожного – це його внутрішній світ, його інтереси, знання, вміння. але ще й ставлення до людей, до навчання, до роботи, а також заслуги самої людини, її самооцінка і самоаналіз. одна моя знайома весь час скаржиться, що в неї немає справжніх друзів. все в неї є: і магнітофон, і косметика, і різні цікаві дрібнички. і дарує досить часто вона їх своїм знайомим. а ось друзів нема, і на душі у неї погано. я думаю: а що вона зробила, щоб придбати друзів? чим вона цікава? що вміє сама? мабуть, нічого. їй не слід думати, що людину можна зробити другом, давши їй поносити модну річ чи щось подарувавши. друзів треба завойовувати. не дивитись на людей з презирством. не поводитись із ними нахабно. не ставити себе вище за інших. бути привітним і лагідним, поважати людей, частіше усміхатися. тому я порадила знайомій дівчині проаналізувати свою  поведінку і попрацювати над собою. треба бути цікавою людиною. для цього – більше читати, відвідувати різні гуртки, мати якесь хобі. і тоді, я сподіваюсь, моя знайома знайде собі справжнього друга. отже, я бажаю всім людям душевного багатства. я хочу, щоб люди робили побільше добрих справ, а не були подібні до горезвісного гоголівського героя плюшкіна – персонажа “мертвих душ”.

Людина, живучи на землі, має найтісніший зв'язок з фізичним світом, до якого належить половиною свого двоїстого буття. тому існування кожного народу домовляються місцевістю і якостями навколишнього його природи. тому в піснях народних видно природа тих країн, де народ жив; з них можна дізнатися, якою мірою він був в зв'язку з природою і які форми приймало людське співчуття до природи. і північ, і південь, і вершини гір, і брижах морів, і всі твори різноманітних кулеметів малюються в народних піснях. пісні фіна переносять нас в низенькі хати, закидали заметами; при світлі вогнища збирається весела родина розповідати і співати; на дворі свище буря, в'ється хуртовина, далеко виють голодні вовки, а тим часом в скромному і теплом куточку ви чуєте про чудеса заморських країн, про подвиги старих героїв. шотландець співає про своїх ясних озерах, про проваллях і водоспадах, про диких ланях, жителів грампіанських гаїв 34, про смутному плюскоті морських хвиль на утесістих берега. грека ви побачите, як сидів під олів'є, на заході південного сонця, в колі доброго сімейства: в уяві його славний в підмісячної олімп 35, хвилясті шістдесят дві ключа, сперечається з кіссавом, залишаючи лежати у попелі з неймовірними легкістю кидається юнак на хребет моря, розкидає могутні руки, як весла, груди його стає кормилом; в човен звертається легке тіло. думи українські заносять нашу уяву «на степу ордінські, шляхи кіліянські»; на неозорі рівнини, випалені пожежами; погляд ваш вабить безмежність, роздолля; дихання розширюється від вільного вітру пустелі. сумні могили - залишки невідомої старовини, темні ліси, далекі степи, швидкі води. дніпр широкий, буйний вітер, «яри глібокі, байраки зелені, смутна чайка », проголошуючи« зозуля, сізокрілі орли », кречети, що летять в тумані, який упав на долину і розстелили« по степу-полю »- ось образи, які степову життя козака. пісні сімейні оточують вас / 59 /  іншими картинами: «вишневий садок», квітуча «яблуня, ставок и млинок, лугові верби, червона калина, зелена царина», над якою в'ється ластівки, «рум'ян рожа в огороді», чарівний блиск «місяця-перекроювання» , пісні солов'я, обтрушувати ранню росу з чагарників. але одними лише зображеннями не обмежується все поняття народу про природу. предмети природи, часто зустрічаються, не цікавлять народного уяви тому тільки, що очей безперестанку бачить їх. треба, щоб вони існували в повному сенсі цього слова, народ шукає в них життя, а не примар, хоче з ними повідомлятися не тільки тілесно, але й духовно. фізична природа пройнята творческою ідеєю, зігріта божественною любов'ю, одягнена в форми досконалості. кожне явище в ній не випадково, але має свій закон, що відкривається духом. у природі полягає для людини значення, стосовно його власної суті; людина бачить в навколишніх його предметах не одну грубу мляву матерію, навпаки, як би не видалено здавалося від його істоти якийсь твір рідної планети, - в людині є таємне око, яке бачить, що і груба матерія має зв'язок з духовним істотою; є таємний голос, який вказує, в чому полягає цей зв'язок. ось це свідомість духовного в тілесному і становить основу всього прекрасного в мистецтві. воно є ознака гармонії і любові, що існує між творцем і його творіннями. людина здатна любити тільки дух; тілесне саме по собі недоступно його серцю.