Надо написать диалог минимум 5 реплик на тему "мама з донькою йдуть в зоопарк

С. мама , что мы пришли с тобой в зоопарк. говорят здесь есть много разных зверй. давай договоримся показывать друг другу то, что каждый увидит интересного. и в конце выберем каждый себе самого интересного зверька.  м. девочка моя. да, ты верно говоришь,. в зоопарке много различных животных из различных стран. здесь собраны так называемые дикие животные.  с. как дикие? они что деруться и кусаются?   м. да нет. дикие - это животные которые живут на природе - в лесу, в поле, в горах. а чтобы люди смогли полюбоваться на их красоту силу и ловкость, понаблюдать за их повадками и устроены зоопарки.  с. мам, мам смотри как эти птички интересно трутся носами.   ой мам смотри как эта маленькая лошадка задними ногами взбрыкивает.. ой. . м. ну что доча тебе больше всего понравилось?   с. ой мам все так интересно. помнишь как малыш обезянчик выпрашивал конфеты.. а какая красивая расцветка у . ну а самые красивые это белоснежные . прогулки в зоопарк это круто, еще пойдем обязательно!

Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.

Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.

На плесі Дніпра колихалися на воді сотні лодій. Майстри доклали сил, щоб лодії наганяли страх на ворогів. На носах вирізали з дерева чурів з рогами й банькатими очима, вепрів з гострими іклами, водяників з лисими головами й надутими щоками, дів з довгими косами.

Лодії рушили з місця. Попереду йшов насад Святослава з великими вітрилами. За ним ключами пливли інші лодії.

Коли за крутим поворотом зник Київ, князь повернувся обличчям вперед. Широке плесо Дніпра відкрилося перед ним. По воді ходили високі, запінені хвилі. У синьому небі пливли кучеряві хмари.

Увечері над обрієм запалилась перша вечірня зоря. По всьому небу засяяли самоцвіти. Вітер зліг, довелося спускати вітрила. Всі сіли на весла. Князь Святослав взяв стерно.

Раптом з глибини темного неба зірвалася зоря. Вона була дуже велика, сліпуча. Навколо стало видно, як удень. Стало видно плесо, піщані жовті коси, кожну лозинку на них. Стало видно куликів, які зі схованими під крила головами стояли й спали біля самої води.

Дружинники підняли весла, завмерли й прикипіли очима до неба. Зоря промчала небом, густо почервоніла й догоріла на заході.

Поява зорі вразила воїв та князя. Вони були певні, що це знак Перуна. Уночі знак на небі показував шлях на захід. Це був знак перемоги!