Угаях, садах і парках літають зграйки синиць. у цьому реченні встановити зв'язок між словами

Угаях, садах і парках літають зграйки синиць.                                         ======   зграйки ( що роблять? ) літають; зграйки (кого? ) синиць; літають ( де? ) у гаях, садах, парках; речення просте, розповідне, неокличне. тип зв"язку - узгодження.

з нагоди свята матері вчителька задала двом дівчатам намалювати газету. ці дівчата були хорошими подружками, ходили в художню школу, а звали їх ганна і катя. і от наступного дня вони зібрались після уроків в класі, принесли все потрібне й почали обговорювати, як все намалювати.

- особливо мені хочеться, щоб тут був намальований гарний букет, який тримають жіночі руки, а отут можемо розмістити потрібний нам текст, - запропонувала ганна.

- а я уявляю тут маленьку дитину, яку на руках тримає мама.   а весь текст, що нам потрібно, розмістимо навколо них, - сказала катя.

- але мама з букетом краще!

- ні, дитина краще!

- мама!

- дитина!

- якщо ти не хочеш поки малювати, давай спочатку підпишемо її.

- давай.

після того, як вони намалювали назву гарними буквами, ганна і катя знову почали сперечатися. і сперечались б вони довго, якби ганна випадково не зачепила склянку з брудною водою. вода розлилася по всьому паперу, назва розплилася.

- ну от, дивися, що ти наробила! - вигукнула катя.

- а не треба було сперечатись! - дорікнула їй ганна.

дівчата спробували висушити газету, але від цього папір тільки знявся хвилями. подружки ледь не заплакали.

- все, не буду більше з тобою дружити! - сказала ганна і, зібравши речі, пішла до дому.

- а я з тобою! - відповіла катя й, залишивши невдалу газету тут, теж пішла.

на наступний день, коли вони прийшла в клас, вчителька незадоволено розглядала роспливчасту назву й зіпсований папір:

- я думала ви можете краще, дівчатка! що ж тепер робити? через відсутність газети клас не зможе взяти участь у конкурсі до свята!

рапттом ганна витягнула з портфеля ще один ватман, на якому була зображена дитина в матусі на руках - так, як хотіла катя. у відповідь катя теж витягнула ватман, де були намальовані мамині руки, що тримаю букет - як хотіла ганна. дівчата засміялись й помирились, а вчителька сказала:

- от тепер я вами дуже пишаюся - ви не тільки добре малюєте, а ще й хороші подружки!

 

 

* вибачаюсь, якщо воно дуже велике, але в майбутньому пишіть обсяг, який від вас вимагають вчителі. якщо - скажіть дякую *

 

немного переделай пускай кто то задает вопросы а ты типо будешь отвечять етими себе так

 

 

 

 

 

 

 

досі вважають істинним твердження: якщо люди перестануть чинити за правилами, вони втратять людську подобу. цих правил, вироблених багатьма поколіннями, надзвичайно багато.

у кожного народу існують свої правила й традиції, зумовлені національною історією, психологією, політичним устроєм країни. вони позначаються на особистісній манері поведінки. попри це законодавці норм етикету — ійці — запевняють: справжня ввічливість усюди однакова, а гарні манери породжують здоровий глузд і доброчинність.

дотримання норм етикету визначає загальна культура людини, її самоповага та міра ґречного ставлення до інших. тому люди завжди намагалися пізнати навколишній світ і себе в ньому. а це не просто. адже не кожний здатний поглянути на себе збоку у котре доводиться переконуватися в слушності зауваження андре моруа: «розкриваючи співрозмовникові душу, ми раптом виявляємо, що зовсім нічого про себе не знаємо».

а як же рідні, друзі, співробітники почуваються в нашому товаристві, як оцінюють нас і наші вчинки? людина, яка не володіє вмінням гідно поводитися в товаристві, мало є увагу. вона, як діамант, який не може служити прикрасою, доки не має відповідної оправи. людина також стає окрасою товариства тільки тоді, коли узгоджує свої наміри і вчинки з певними правилами, суспільними нормами. отже, культура поведінки — це вміння поводитися в товаристві (знайомому й незнайомому).

поза сумнівом, ми хочемо бачите себе бездоганними, приємними, товариськими, мати повагу й довіру людей.

до етикету входять і манери поведінки вдома, на роботі, у гостині, театрі, кіно, музеї, бібліотеці, готелі, магазині, ресторані, літаку, поїзді, метро, таксі й просто на вулиці, і мистецтво одягатися, користуватися косметикою, і вміння вибирати подарунки, і правила мовленнєвої поведінки тощо.

звісно, важко перерахувати всі форми мовного, та й будь-якого, етикету в усіх життєвих ситуаціях і не так просто ними оволодіти. проте, скориставшись ними, ми зможемо зажити слави ґречної людини та самореалі-зуватися в мовленнєвому спілкуванні. і хоч наше століття невпинно прямує до спрощення манер, проте й досі неабияке значення має оволодіння «кодексом ввічливості». адже через свою чемність ми нічого не втрачаємо, а «завоювати» можемо — людину