Відредагуйте : рахуватися з думкою, у кінці кінців, річ у тім, прийшло на думку, говорити невпопад, диву даєшся, опинитися в дурнях. заздалегідь дякую!

На мою думку що слово дивуєшся не вірне !

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.

Більше діла — менше слів.

Будь господарем своєму слову.

Мовивши слово, треба бути йому паном.

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

Від красних слів язик не відсохне.

Від солодких слів кислиці не посолодшають.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Объяснение:

Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.

Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.