Придумайте фантастичну казку, де героями були веселий хлопчик хтось і сумний лісовичок дехто.

колись-то на заході україни жив сумний лісовик дехто. він володів усіма мовами, які тільки були, і знав усі таємниці світу. а ще мав грубезну книжку із залізними застібками на палітурках. книжка лежала у нього в покоях, прикута до ніжки стола, а стіл був міцно прибитий до підлоги. перш ніж читати книжку, дехто одмикав її залізним ключем, якого завжди носив із собою.

от якось лісовиків друг - веселий хлопчик хтось, якому було заборонено навіть підходити до книжки, влучив мить та й прокрався в покої, коли дехто пішов із дому. бачить хлопчик: у кутку стоїть дзерка­ло, та не просте — в ньому видно геть усе, що робиться на світі. була тут і чарівна мушля. прикладеш до неї вухо — і чуєш, що тільки зама­неться.

та даремне учень вдивлявся в дзеркало — у ньому лиш хмари та­бунами пливли і дим клубочився. даремне прислухався й до мушлі — в ній тільки шуміло щось та хлюпа­ло, ніби морські хвилі.

глянув хтось на стіл — о радість! лежить лісовика книжка незамкнена. розгорнув її хлопчик і, водячи пальцем, прочитав уголос один ря­док. і щойно він це зробив, як перед ним з'явилася веселий і усміхнений ангел. це була радість лісовика, яку він ще давним-давно заховав і став сумним.

недалеко хтось почув стук і зрозумів, що це повертається дехто додому. злякався. хотів заховати радість, але не встиг.

коли лісовик побачив це, то сказав : "навіщо? тепер ми всі потрапимо у світ чарівності"

так і сталося. вони назавжди поринули в світ повний любові і доброти. ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець.

 

    скласти рецепт піци з використанням числівників пропоную так:     я дуже люблю готувати. моя улюблена страва - це піца. для її приготування я беру один стакан борошна, пів пакетику сухих дріжджів, пів склянки води. у теплій воді розчиняю дріжджі, дві ложки цукру і борошно. ставлю в тепленьке місце приблизно на тридцять хвилин. поки тісто підходить, я обираю, з якою начинкою я готуватиму цю страву. найбільш я полюбляю піцу з шинкою та сиром. для цього я нарізаю шинку шматочками, сир тру на терці. тісто розкатую дуже тоненько. намазую його чотирма ложками кетчупу, зверху начинку і ставлю в духовку на п'ятнадцять хвилин. страва готова!

Убагатьох українських селах є криниці, які вважають оберегами, які є пам’яттю про певні події. було це в серпні 44 року. розгорілися великі бої в східній пруссії. під пекельним вогнем фашистів важко було навіть голову підняти. притиснутих до землі воїнів мучила спрага, палило почорніле від вибухів сонце. четверо солдатів намагалися донести до наших бійців живильну воду. доніс петро чабан. решта загинули. і дав слово солдат, що після перемоги майструватиме для людей криниці. вирішив механізатор по - своєму увічнити пам’ять 67 загиблих товаришів. у вільний час, у відпустку працював петро чабан. вода іноді з’являлася аж на 20 - му метрі. і ось у навколишніх полях, куди хлібороби колись підвозили воду, у 67 - ми місцях б’ють чисті джерела. а над ними зі смаком оздоблене зовнішнє цямриння. 67 криниць - пам’ятників загиблим героям - землякам, що не повернулися з фронту. скільки таких криниць на українській землі, оспіваних у піснях, возвеличених в легендах. віддавна різні народи вважали їх святими місцями. але вода цих 67 криниць тричі свята. якщо п’єте воду з цілющого джерела, поклоніться йому.