Човен тихо підплив до зеленого берега, учень зрадів.
Эдгеева219
26.08.2022
Молодь нашої країни любить ліси і парки. і любов ця плідна, діяльна. вона виражається не тільки в закладці нових садів, парків та лісосмуг, а й в пильною охорони дібров і лісів. одного разу на зборах на столі президії з'явилися рівні тріски. якийсь лиходій зрубав яблуню, самотньо росла на березі річки. немов маяк, стояла вона на крутоярі. до неї звикли, як до облич свого будинку, її любили. і ось її не стало. в цей день народився гурт з охорони природи. її назвали «зелений патруль». пощади браконьєрам не було, і вони стали відступати.
Виктория Нина
26.08.2022
"козак-мамай". образ його став широко відомим завдяки сотням картин, виконаних самодіяльними художниками впродовж сторіч. сучасні національні, етнографічні музеї у своїх фондах зберігають картини і полотна, що напівзотліли і датуються хvп - хіх сторіччями. цей же образ відважного воїна розбурхує творчу думку й сучасних майстрів художньої культури. козака-мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. це були речі, пов'язані зі смертю козака — спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу — вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю. слід зазначити, що такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «я козак-мамай, мене не займай». це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд хазяїв.