Знайди прикметники.визнач їх відмінки. рідній лагідній мамі до свята подарунок готую завзято.на хустиночці синій шовковій попереду поля волошкові.вишиватиму золотом нині на чудовій лазурній тканині: ясні зорі рясно, - буде хустка, як небо, прекрасна!

Явсегда мечтал стать кухарем. мне нравится делать вкусные вещи, готовить сладкое и   ароматное. моя мама -кондитер. я  часто прихожу к ней на работу. она немного показывает мне, как она лихо с тестом, с кремом, с другими   продуктами. у нее все получается так прекрасно и быстро, что я восхищаюсь ее работой. я тоже хочу научиться делать многие кондитерские изделия так, чтобы все были счастливы вкушая их и радовались им. я читаю много по рецептуре блюд, смотрю видеофильмы, читаю статьи и хорошо учусь, что немаловажно для моей будущей профессии.   мне нужно прекрасно знать , биологию, и другие предметы, чтобы хорошо во всем разбираться. вот я и стараюсь уже сейчас, чтобы потом не было поздно.лучше подготовиться сейчас и развивать в себе эти таланты, чем потом все это осваивать   в короткие сроки. я буду хорошим кухарем и мама будет гордиться мной.

Ми звикли називати себе й суспільство,до якого належимо,українською нацією. а що ж означає таке популярне сьогодні слово "нація”? учені стверджують,що це - певний колектив людей,які мають спільне походження,спільну культуру. однак найголовнішою ознакою,що дає право називатися нацією,є мова – найбільша духовна цінність українського народу.не раз бувало,проходячи повз незначної кількості людей,до нас линуть такі вислови,які просто неприємно слухати. на жаль,сьогодні я все рідше і рідше зустрічаю людей,які володіють і вміють розмовляти рідною мовою.мене,досить часто,цікавлять питання: чи вміємо ми спілкуватися? ,чи ставимо собі за мету досягти успіху в певній справі за доречно сказаного,вміло використаного ввічливого слова? , чи завжди усвідомлюємо силу свого слова? , чи остерігаємось завдати необережним словом душевної рани співрозмовникові? спостереження показують: не всі і не завжди.живучи в постійному дефіциті добра,милосердя ми непомітно для себе спростили,збідніли етикет спілкування,засмітивши його нецензурною лексикою. ця лексика вже так влилася в наше спілкування, що і у світі,напевно,не залишилося жодної людини,яка б нею не користувалася. тема використання нецензурної лексики у мовленні дуже актуальна серед підлітків. між ними побутує така думка,що вживання подібних слів здобути визнання і у своїх однолітків, бо виявляється,що користуватися такими висловами стало модно. та чи приємно нам слухати таку мову,де раз у раз проскакує "гостре слівце”? думаю,що ні. і якщо навіть у підліткових компаніях це,можливо, стати "своїм”, але аж ніяк не стане у пригоді,коли доведеться здобувати потрібну освіту чи зайняти гідне місце в конструкції суспільства. вживання нецензурної лексики може призвести до того,що зможеш втратити найближчих друзів. недарма давньогрецький філософ піфагор говорив: "бесіду варто вести так,щоб співрозмовників з ворогів робити друзями,а не друзів – ворогами”. ми не повинні псувати свою мову нецензурною лексикою,адже це отруює спілкування і сприяє деградації суспільства,що неможливо для держави,яка прагне   самовдосконалення. міні твір у публіцистичному стилі "молодь і культура мовлення"