Твір на тему "моя улюблена квітка" на 1 страницу надо

Моя улюблена квітка це-троянда.  трояндові кущі в нашій країні висаджують на клумбах, щоб прикрасити вулиці та садиби. закохані чоловіки дарують своїм обраницям букети з цих квіток. троянду недаремно вважають королевою квітів. ії пелюстки пишні і водночас ніжні. особливо приємно споглядати, коли в цих ніжних пелюстках ховається   краплина роси. вона нагадує маленький дорогоцінний камінець.а який божественний аромат має троянда! тільки за один аромат ця квітка гідна королівської корони. він є увагу яскравих метеликів, смугастих бджілок. вони запасаються в троянди солодким нектаром. троянда дарує навколишньому світові не тільки свою красу, вона до того ж корисна.красуня-троянда росте на довгій та стрункій стеблині. часто ця стеблина вкрита гострими шипам. але це не відштовхує мене від моєї улюбленої квітки. я розумію, що троянда просто має захищатись. було б дуже прикро, якби таку красу поїли якісь шкідники або худоба. існує безліч видів троянд: яскраво-червоні, темно-бордові, білосніжні, рожеві, кремові, жовті та інші. вчені навіть вивели сорти з чорними пелюстками! а я серед цього розмаїття люблю саме червоні та рожеві троянди. хоча білі теж прекрасні… всі троянди дуже гарні, і складно вибирати серед них найкращий сорт. я всією душею люблю цю квітку та завжди радію, коли бачу її.

Тільки мав талант до віршів не позичений, а власний (Леся Українка). 2. Видатний учений довго й наполегливо йде до свого відкриття, йде неповторними шляхами (З газ.). 3. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Б. Харчук). 4. Недивні шовки, не коштовний сервіз, не чашу мережано-срібну - мій дядько із фронту додому привіз на згадку баклажку похідну (Д. Луценко). 5. То не щастя, як дощ у жнива вдасться (Нар. тв.). 6. Недалеко вже нам до Європи, це Європі далеко до нас (В. Мордань). 7. Я світ обійшов, я своїми руками неправду боров, на двобої йдучи (Я. Славутич). 8. Як нерозумно ви те, чого можеш сам досягти! (Г. Сковорода).

Объяснение:

Если ответ, подпишись на мой канал в ютуб) Напиши мне в сообщения)

Відповідь:

Пояснення:

У будь-яку пору тут людно. Щойно прибулі прямують до крутих сходів, а по них підіймаються на вершину Тарасової гори. Перед самим музеєм квітує розкішна троянда, а між листям у ледь помітному гніздечку пташина сидить! Тисячі людей проходять клацають фотоапаратами а вона не полохається не полишає гнізда. Око й голівка якийсь час не зрушні і створюють враження не справжніх. Та ось крихітне створіння поворухнулось, і серед людей почулося: «Живий соловейко! Перед самісіньким входом до музею!» Звідки таке безстрашшя? Аж ось у повітрі з'явилася ще одна пташка.  І люди разом відійшли, розуміли одне одного з напівслова. Тільки б не сполохати, не роз'єднати це солов'їне подружжя, цей живий знак злагоди на Тарасовій горі.

Може десь кому пропущено, перегляньте.