Твір роздум на тему навчання теж праця

Лиш в праці варто і для праці жить 
   Пісня і праця - великі дві сили. 
   Їм я до скону бажаю служить. 
   І. Франко, "Пісня і праця" 
   Дай працювать, працювать, працювати, 
   У праці сконать! - 
благає рідну землю І. Франко у вірші "Земле моя, всеплодющая мати..." 
Праця - це засіб існування. Але якби вона зводилась до цього, навряд чи її хтось став оспівувати. Насправді праця - зміст і радість життя. Але щоб мати цю радість, кожен повинен знайти своє покликання, вірно визначити роль у театрі життя (за визначенням Г. Сковороди), саме ту роль, що цілком відповідає натурі, коли ніби спеціально створено людину, щоб займатися саме цією справою, а не якоюсь іншою. А визначивши цю роль, слід постійно вдосконалюватися, бо навіть великий талант (не кажучи вже про звичайну обдарованість) може потьмяніти від бездіяльності, самозаспокоєності та ліні. Натхненна праця робить людину творцем, як старанне оброблення перетворює алмаз на сяючий діамант. 
   Саме така праця робить життя людини повним і змістовним. 
   Праця дала до життя мні принаду, 
   Ціль дала, щоб в манівцях не заблукав. - 
пише І. Франко у вірші "Пісня і праця". 
Смілива думка, смілива мрія і працьовиті руки створюють усі матеріальні і духовні цінності. Про це ми теж можемо знайти у Франка влучний рядок: 
   Лиш в праці мужа виробляється сила, 
   Лиш праця світ таким, як є, створила 
   Лиш в праці варто і для праці жить. 
   А неробство - причина більшості вад і навіть злочинів.
Коли ти - творець, навіть виснажлива праця надає задоволення та радість. Невипадково в нашій мові виникають такі словосполучення, як "важке щастя", "трудне щастя". Чим більше докладено зусиль, тим більшим буде задоволення від кінцевого результату. 
Загалом саме в праці люди знаходять порятунок від біди. Ми знаємо, як творчість (а вона - теж праця) врятувала Лесю Українку. За її ж словами, Леся, що вела "тридцятилітню війну з хворобою", підіймала важкий камінь праці й боротьби "на гору круту крем'яную" і перемогла: ввійшла в пам'ять народну, у вічність. Праця може лікувати, вона багатьох захистила від зневіри і відчаю. Ми знаємо, як вона дала змогу повірити у власні сили сліпоглухонімій жінці Ользі Скороходовій та багатьом іншим: Миколі Островському, О. Бойченку, В. Забаштанському та іншим. 
Здатність трудитися завжди за будь-яких умов повинна виховува тися змалку. Згадаємо, як привчали до праці малого Михайлика (М. Стельмах, "Гусі-лебеді летять", "Щедрий вечір"). Але праця має бути по силі, бо виснажлива, а особливо - підневільна праця пригинає людей до землі. 
   Кров висисає оте остогиджене, 
   Прокляте нишком шиття, 
   Що паненя, вередливе, зманіжене, 
   Вишвирне геть на сміття. 
    (П. Грабовський, "Швачка"). 
Тільки вільна праця здатна творити дива. Тоді вона може зробити людину безсмертною. Ми пам'ятаємо і шануємо не лише героїв воєн, а й мирних трудівників, таких як Докія Петрівна (А. Малишко, "Це було на світанку"), що присвятила праці в колгоспі усе своє життя, як вчителька Ганна Іванівна і вчитель Василь Мефодич з творів В. Сосюри, або вчитель знову ж таки А. Малишка, чи його колгоспний бригадир Хома Метелик, або кашовар, що турбувався про бійців, як про рідних дітей: 
   Хоч було відомо: згорів дотла, 
   Уже ні дихання нема, ні іла, 
   А він, кащовар, біля котла 
   Беріг йому кашу, щоб не згоріла. 
   Таких прикладів можна навести безліч. 
Хотілося б і мені прилучитися до спільноти тих, хто творить добробут і красу світу, зробити свій внесок у розквіт своєї держави. 
Всім серцем підписуюсь під поетичними рядками М. Рильського ("Серпень з вереснем"): 
   Все тобі, медова земле, 
   Все тобі, моя країно, 
   Де смаглява ходить праця 
   По оновлених полях! 
   Все тобі несу з любов'ю, 
   Півдню й півночі складаю 
   Працю рук, зусилля мозку, 
   Блиск очей і серця кров

Духмяний аромат троянди неможливо відчути на відстані. Щоб почути його, треба підійти до квітки і нахилитися. Є і люди, яких можна зрозуміти, лише наблизившись до них. їх зустрінеш не в галасливій юрбі, не на зборах, а в колі друзів, у сім'ї або навіть наодинці. Не на словах, а в мовчанні, у доброму погляді, посмішці розкриється ця людина.

Що ж таке дружба? Це досить нелегке і водночас таке важливе запитання, яке час від часу ставить собі майже кожна людина. Існує дружба, приміром, між народами різних країн світу, однак буває і така, що поєднує назавжди людей. Де б ти не був, ти завжди відчуєш надійне плече друга, відчуєш його підтримку, до . Найстрашніше в людському житті — втратити друга, якого ти знав і якому ти довіряв. І якщо твій друг раптом опиниться в біді, ти, не роздумуючи ні хвилини, прийдеш йому на до .

Дружба — це одне із найпрекрасніших почуттів, дарованих людині. Дружба — це вияв людського життя. Лише людина вміє товаришувати, співчувати та розраджувати. Питання полягає тільки в тому, чи вдається їй це робити по-справжньому, щиро, від усієї душі. Якщо так, то цю людину можна назвати справді щасливою. Кажуть, справжня дружба не знає кордонів, обмежень у відстані, у віці. Уміння радіти з успіху інших, підтримувати, розраджувати, допомагати, розуміти — ось що таке дружба по-справжньому. І ще я хочу сказати, що товариш і друг — це не одне й те саме. Товаришів може бути багато, а справжніх друзів — навряд чи.

Особисто про себе я хочу сказати, що в мене є кілька хороших та надійних друзів, і я дуже щаслива з цього приводу. Коли мені іноді буває сумно чи просто самотньо, я можу зателефонувати до будь-кого з них, і ми довго-довго розмовляємо, жартуємо або й сперечаємося стосовно тих чи інших питань... На душі одразу ж стає легше. Це справжнє багатство — мати таких друзів, які розуміють тебе, розділяють твої думки, інтереси та уподобання. Так чудово проводити свій вільний час разом із друзями. Можна зустрітися, прогулятися вулицями рідного міста. А можна просто поспілкуватися, поговорити про різноманітні новинки зі сфери кіно або музики. Щоправда, не завжди ми маємо змогу часто бачитися, але мені радісно і приємно відчувати підтримку друзів на відстані.

Дивіться також

Дружба багато на що здатна, вона може творити справжні дива. І якщо більше людей матимуть добрих друзів, то світ стане набагато кращим і яскравішим, на всій планеті запанують мир та злагода. Мені дуже шкода тих людей, котрі не мають справжнього і відданого друга. їм ні з ким ділити своє горе чи радість, ні з ким порадитися у скрутну хвилину. Дружба — найпрекрасніше, що може тільки бути в житті будь-якої людини.

Але дружба багато чого вимагає, бо вона пов'язана з відповідальністю. Адже, щоб по-справжньому відчувати стан, настрій свого друга, йому обов'язково треба приділяти увагу, хоча б просто мати для цього час. А інакше можна легковажно сказати: він мій друг... І то будуть лише слова, не заповнені змістом...

1. Пишіть листи і надсилайте вчасно,

Коли їх ждуть далекі адресати,

Коли є час, коли немає часу,

І коли навіть ні про що писати.

2. Я помічав, що в таборах, де було голодно і холодно, люди чулися дуже здоровими і міцними духом.

(хто?) Я

Я (що робив?) помічав

Помічав (де?) в таборах

Помічав (де?) де було

(хто?) люди

Люди 9що робили?) чулися

Чулися (якими) здоровими, міцними

3. У нас є до кого звернутися лише тоді, коли тобі добре.

(що робити?) звернутися

Звернутися (коли?) лише тоді, коли добре

4. Коли приходить сезон ягід, можете відмовляти собі в будь-який їжі, тільки не в ягодах.

(хто) сезон

Сезон (що робить?) приходить

Сезон (чого?) ягід

(що робити?) вдмовляти

Відмовляти (кому?) собі

Відмовляти (в чому?) в їжі, не в ягодах

5. Надію в хаті поважайте,

Її на видному тримайте,

Бо, де у хаті вона є,

Туди і щастя забреде.

(що робіть?) поважайте

Поважайте (кого) надію

Поважайте (де?) в хаті

(що робіть?) тримайте

Тримайте (де?) на видному

(хто?) щастя

Щастя (що зробить?) забреде

Забреде (куди?) туди

6. І хоч весна одранкувала,

А осінь вже рум'янить глід,

Мені зозуля накувала.

Немарно сто завітних літ.

(хто) весна

Весна (що зробила) одранкувала

Хто(осінь)

Осінь (що робить?) рум’янить

Рум’янить (коли?) вже

Рум’янить (кого?) глід

(хто) зозуля

Зозуля (що зробила?) накувала

Накувала (що?) літ

Накувала (як?) немарно

7. Бери стільки, скільки можеш підняти, інакше надірвешся й утратиш усе, що маєш.

(що роби?) бери

Бери (скільки?) стільки, скільки можеш

(що зробиш?) надірвешся, утратиш

Надірвешся, утратиш (як?) інакше

Надірвешся, утратиш (що?) усе, що маєш

8. У Івася немає тата.

Не питайте тільки чому.

(що робіть?) не питайте

9. З того часу як почалися бої в Будапешті, гармати супроводження йшли поряд штурмових груп.

(хто?) бої

Бої (що робили?) почалися

Почалися (коли?) з того часу

Почалися (де?) в Будапешті

(хто?) гармати

Гармати (що робили?) йшли

Гармати (чого?) супроводження

Йшли (де?) поряд

10. День був жаркий, незважаючи на те, що краплі рясного вранішнього дощу іскрилися на траві.

(хто?) день

День (що робив?) був

Був (який?) жаркий

(хто?) краплі

Краплі (що робили?)  іскрилися

Краплі (чого) дощу

Іскрилися (де?) на траві

11. Для того, щоб бути щасливим, треба мріяти завжди.

(що робити?) бути

Бути (яким?) щасливим

(що треба робити?) треба мріяти

Треба мріяти (коли?) завжди