Пливе туман сріблястий в лузі. над синім поглядом ріки. верба за літечком у тузі скида червоні кісники. земля, ще сонечком полита, осінні фарби зігріва. чита лелека в книзі літа про землю-матінку слова. визначити іменники в місцевому відмінку однини.

В лузи, у тузи,  в книзи, 

1. Вправа «Так-ні»( прочитайте питання, давши письмово відповідь «Так» чи «Ні»)

1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів . (Ні)

2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені. ( Так)

3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів. (Так)

4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні)

5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові ( Так)

6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії ( Так)

7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії ( Ні)

8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так)

9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так)

10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень . (Ні)

11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Ні)

12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику(Так)

13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів. (Так)

2. Робота на картках.

Картка 1

До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

Ліпота - краса

Стезя - шлях

Вуста - губи

Десниця - правиця

Рамена - плечі

Перст - палець

Глаголити - говорити

Чоло - лоб

Глаголили його вуста, що шлях через степ буде найближчим до Запорізької Січі.

Картка 2

До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.

Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.

Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.

Легінь- парубок

Когут- півень

бузько-лелека

газда-господар

гуторити-говорити

пательня-сковорода

файний-гарний

квасець-щавель

В нашому селі живе  дуже гарний парубок. В нього закохано половина села дівчат.

ІІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми.

1. Дівчинка хизувалася новим голубим платтям.

2. Він не хотів бавитися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.

3. Донька десь затрималася, і мати почала бентежитись

4. За видноколом верби і тополі.

2. Вибірково-розподільча робота.

Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.

Архаїзми:

1. На голові у жінки був високий очіпок.

4. Листя падає – осінь листопадує.

8. Роззули козака із чобіт у постоли.

Історизми:

3. Устами дитини глаголить істина.

6. Крикнув цар на свої гайдуки.

Неологізи:

2. Не створюйте та не розсилайте спам.

5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг.

ІІІ. Домашнє завдання.

Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.

Приклад Група лексики

1 -В, 2-Г, 3- Ґ, 4-А, 5-Д, 6-Б.

Простите 4 задание я не смогла зделать

Но я очень старалась. Можно наилучший ответ❤

  Усна народна творчість має велике значення у житті народу як у минулому, так і в наш час. Адже недарма в одному з українських прислів'їв говориться: "Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину". Вона полегшує працю, виражає і радісні, і важкі настрої, розважає в горі, веселить під час відпочинку, навчає любити батьківщину, бути їй вірним, відданим.
     Величезне значення має усна народна творчість також і для розвитку науки, літератури, мистецтва.
     У спадщину ми дістали величезну кількість пісень, дум, балад, казок, створених багатьма поколіннями наших предків, і зобов'язані берегти усну народну творчість як найдорожчий скарб народу, вивчати, знати її та збагачувати новими перлинами.