Твір-опис на тему: "пам'ятник скорботної матері"! ! можно написать про памятник скорбящей матери в любом городе!

Крип`якевич І. Історія України. – Л., 1992р.
2.Мельник Л.Боротьба за українську державність (17 ст.). – К.,1995р.
3.Історія України в особах 9 – 18 ст. – К., 1993р.
4.Грушевський М. Історія України. – К.1994р.
5. Дорошенко Д. Історія України. – К., 1993р.Напишите в ответе здесь

Ми вчимо історію більшу частину свого життя. Спочатку школа й університет збагачують наші знання, згодом робимо це самостійно і в залежності від бажання. Але щоразу ми знову і знову повертаємося туди, в далеке минуле нашого народу. Колись Олександр Довженко сказав: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Це справді так. Історію потрібно вивчати, тому що це не тільки наше минуле. Це найбільша цінність, наша основа. Як можна дивитися в майбутнє, виховувати нове покоління без усвідомлення свого коріння  самого себе. Адже хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Кожна освічена людина розуміє, що без історії Україна втратить своє значення, свій статус на фоні інших держав. Ніхто із нас не зможе пояснити, чому українці так шанують свою Батьківщину. Наш народ існує тільки завдяки тому, що його впродовж багатьох століть вимолювали, захищали й обороняли. Наперекір усім обставинам нам дали можливість вільно жити, дихати свіжим повітрям і ходити по рідній, Богом даній землі. Я вважаю, що минуле – це своєрідний досвід, який ми переймаємо від батьків, дідів, наставників. Без інформації попередників так ніколи б і не дізналися традицій, звичаїв, культури, форм поведінки. Тож, сьогодні освітяни активно піклуються про вивчення історії України в школах та інших навчальних закладах. Головною метою яких є належне освоєння знань про історичні події, які важливі для кожного з нас. Адже це неодмінно до в розбудові сильної, вільної держави, з гордою назвою Украина.

Объяснение:

Останнім часом люди зосереджені лише на проблемах.Кожного дня з"явлюяться нові справи,нові проблеми,відволікаючись від своїх мрій ми продовжуємо ставитись до життя цілком одноманітно.Зранку ми намагаємось продумати увесь свій день,згадуємо всі ті клопоти,які ми повинні виконовути.Живемо божевільним життям,кожна хвилина на рахунку.Постійне відчуття,що потрібно звіритися зі списком і кудись бігти.І як би ми не намагалися розподілити свій час та увагу,все одно н6е вистачає часу,щоб усе встигнути.Заповнений розклад,телефонні дзвінки.Коли людина живе таким божевільним життям,бачення світу стає вузьконаправленим,тобто ми бачимо тільки те,що йде наступним на порядку денному.
Ми повинні намагатися частіше мріяти.Думати про те,що ми б хотіли робити в цьому житті.Кожна мрія змушує людину прагнути до кращого.Коли людина мріє,покращується настрій,Ми починаємо помічати те,чого раніше не бачили.
"Яке ж сьогодні красиве ,блакитне небо.Листя яке падає з дерев,воно не заважає,воно дуже приємних кольорів.І не знайти двох однакових листочків.Які ж красиві і приємні посмішки близьких нам людей."
Ми починаємо цінувати всю цю красу і прагнути до кращого.
Мрійте!І якщо ви хочете,щоб мрії стали реальністю,тоді робіть все можливе для їх втілення.