Складіть діалог на тему екскурсія в музеї

Доброго школярі!
-Доброго дня!
-Сьогодні я проведу екскурсію в залі історії нашої столиці!
-А , що ж там може бути цікавого? - запитав Сергій
-Давайте зайдемо і я вам все розкажу. 
- Але тут ж тільки картини і якісь старовинні надписи!- обурено вигукнула Анастасія
-Звісно! Тут зал у якому я розкажу вам про легенди Києва , як його заснували та інше!
-Це не цікаво!-хором промовив клас.
- Діти ви це чули?
-Що?!-тривожно викрикнув Петро
- Якісь кроки!
-Нічого дивного! Крім нас у цьому музеї ще багато людей!
-Ні!Музей закритий на реконструкцію і і ми тут самі , а працюють тільки два зали : "Київська історія" та "Давній Єгипет" у якому знаходиться мумія.
-Мумія?-хором викрикнули діти
-У двері хтось стукає?
-Так!
-! Який зараз рік?- зі страхом викрикнула мумія.
-ааа! Мумія , мумія! Рятуйтесь!
-Не бійтесь ! Це ж просто розіграш!
- Ні! Це мумія!
-Я вважаю , що це не так!
- Чому?!
- Тому , що бинту не вистачила і ця людина не заховала задню частину рукава , тому я можу стверджувати , що це наш сторож!  - Так!-викрикнула мумія- ви просто Шерлок Холмс!
- Екскурсія була б нудною , якщо б не "світла" фантазія ваших робітників!Дякуємо!- сказав класний керівник 
Я думаю ми можемо продовжити екскурсію!
-Продовжуйте! Але нехай "мумія" піде з нами!-сказала Оленка

Твір на тему "Хто винен у смерті риби" за твором "Говорюща риба": Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали дуже повчальний твір "Говорюща риба". У ній розповідається про чоловіка-рибалку, який знайшов собі друга в рибі. За рибу в гості, він відійшов, а коли повернувся, то його жінка вже засмажила рибу. Так хто ж винен у смерті риби?

На мою думку, у смерті риби винні чоловік та частково його дружина. Жінці ніколи розмовляти про високі справи - вона заклопотана домашнім господарством. Якби чоловік більше приділяв часу родині, то дружина б була менш завантажена, а у подружжя було б більше часу на розмови. Тому у більшій мірі винуватцем є чоловік.

Объяснение:

В словообразовании глаголов действуют разные суффиксальный, приставочный и приставочно-суффикеальный. Глаголы образуются и от основ других частей речи, и от основ глаголов (внутриглагольное словообразование). Суффиксальным глаголы производятся преимущественно от основ имён существительных и прилагательных. От основ имён существительных глаголы производятся с суффиксов: -и(ть): кочегар – кочегар’-ить, хулиган – хулиган’-ить, вакса – вакс’-ить, соль – сол'-ить и т. п.; -нича(ть): слесарь – слесар-ничать, токарь – токар-ничать.