"добре ім'я - найкраще говорить народне прислів'я. чи важливо оберігати своє добре ім'я в наш час новітніх інформаційних технологій , коли можна виступати під будь яким ніком. висловившись нецензурно , написавши щось з помилками , зробивши нечесний вчинок , ніхто й не дізнається. потім продаси незнайомим не якісний товар чи послуги - нічого, все одно більше ніколи не побачитесь. тож роби як тобі зручно, але таємно - ім'я не постраждає. викладіть ваш погляд на цю проблему .

Я цілком згодна з тим, що в наш час новітніх інформаціоних технологій, люди зовсім забули, що таке добре ім'я.Зараз можно не турбуватися про те, що кажеш, адже ніхто може навіть і не знати твого справжнього імені.Пиши, що забажаєш.Нецензура, помилки, нечесні вчинки- усе це з'явилося з появою сучасних гаджетів.Я не розумію таких людей.Можна подумати, що у людей зовсім немає совісті, коли вони продають не якісний товар і обманюють людей.Коли вони ненормативною лексикою розмовляють з людиною, яку навіть не бачили в житті, здається, що люди зійшли на попередню ступінь еволюції.Так насправді і є.Це дуже сумно.З появою інтернету, люди почали деградувати, хоча ті особи, які і вигадали його, зробили це для розвитку людини, для того, щоб викорчувати неосвічуваність.Але все зовсім не так.На мою думку, людям було б краще без інтернету та новітніх технологій.Вони заважають нам жити.

Більше діла — менше слів 
Більше робити, а менше — говорити 
Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш 
Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. 
Говорить прямо, а робить криво. 
Гірко поробиш — солодко з'їси. 
Ранній пізньому не кланяється 
Більше вір своїм очам, ніж чужим речам. 
Бійся цапа спереду, коня ззаду, а хитрої людини з усіх боків. 
Уночі тріщить, а вдень плющить. (про весну) 
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай! 
Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай. 
Ластівка день починає, а соловей кінчає.

(Вчитель): - Діти, до нас в школу завітав відомий український спортсмен Олійник В'ячеслав Миколайович.
(В'ячеслав Миколайович): - Добрий день діти. Колись я навчався в цій школі, сидів за першою партою, та уважно слухав вчителів. Зараз я український боєць, майстер спорту України, та олімпійський чемпіон.
(Діти) - Це прекрасно В'ячеслав Миколайович, доречі, а ви пам'ятаєте хто був у вас першим чителем?
(В'ячеслав Миколайович) Звичайно, першою вчителькою в мене була Красна Ольга Дмитрівна. Діти, а можливо хтось знає, чи зараз вона працює у школі?
(Діти) - Так працює.
(В'ячеслав Миколайович) - А Людмила Дмитрівна вчителька історії, теж залишилась працювати?
(Діти) - Так, зараз вона має власний 5 клас.
(Учень 7 класу Анатолій Данчеко) - В'ячеслав Миколайович, а скажіть, раніше була схожа система навчання?
(В'ячеслав Миколайович) - Ні Анатолій, раніше все було по іншому, часи змінюються...
(Учень 7 класу Анатолій Данченко) - А скажіть, як ви досягли такого успіху?
(В'ячеслав Миколайович) - Впертість, та тяга до перемоги, до мені заробити ось такі досягнення. Анатолію, а може ти проведеш мене до моїх  колишніх вчителів?
(Учень 7 класу Анатолій Данченко) - Добре, я проведу вас...
P.S: ( Всі імена були вигадані )