Відмінювання імеників в слові марьянка : називний родовий давальний знахідний орудний місцевий кличний

Н: мар'янка
р:мар'яку
д:мяр'янці
з:мар'янку
о:мар'янкою
м: на мяр'янці
к: мар'янка

Ну ты сказанул! напиши сочинение из нескольких частей. 1) я думаю, через 20 лет многое изменится (напиши, как ты думаешь, что может измениться через 20 лет) 2) я думаю, я тоже поменяюсь. у меня изменится поведение, я стану взрослым. я буду по другому реагировать на разные ситуации ( пример, как ты реагируешь на что то сейчас и как будешь реагировать на то же самое через 20 лет. также изменится мой стиль (напиши, как ты одеваешься сейчас и как будешь одеваться через 20 лет) 3) много чего предсказать я точно не могу сказать, что именно во мне но я изложил всё, что думаю по этому поводу как то вроде больше ничего. на каждый пункт пиши побольше и !

Тема: зображення власного ставлення поета до важкого кріпацького життя на Україні.

Вірш умовно можна поділити на три частини, кожна з яких має свій мотив: заповіт поета поховати його на батьківщині, спонукання народу скинути пута неволі, палкий заклик побудувати вільну країну в сім'ї народів.

Провідний мотив: заклик до українського народу визволитися від гніту заради щасливого майбутнього.

Основна думка: «і мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом».

Ідея: віра поета у краще майбутнє для свого народу.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: громадянська.

Художні засоби.

Епітети: «лани широкополі», «злою кров'ю», «сім'ї великій, …вольній, новій», «незлим тихим словом».

Постійні (сталі) епітети: «степу широкого», «Вкраїні милій», «синєє море», «вражою кров'ю».

Індивідуально-авторський епітет: «Дніпро ревучий».

Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров».

Метафора: «полину до … Бога», «кров'ю волю окропіте».

Повтори (епіфора, єдинозакінчення): «… Бога».

Повтори (тавтологія): «реве ревучий», «…в сім'ї великій, сім'ї...».

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Як …».

Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров'ю волю окропіте».

Звукопис: «Дніпро реве».

Контраст: «полину до самого Бога молитися... а до того я не знаю Бога».

Тлумачення контрасту сучасними дослідниками творчості Т. Шевченка: «Після смерті поета його душа не буде допущена до Бога, аж доки Україна не стане вільною».