Скільки букв і звуків у слові ім’я.

Б.3 сл.2 [и,м',э] зв.3

Я захоплююся першими весняними квітами. Адже вони справжні першопрохідці, цвітуть в дуже суворих умовах. Лише тільки сніг починає танути, на проталинах крізь землю пробиваються наполегливі ніжні паростки. А іноді й просто крізь підтала сніг і крижинки. Ні крижаний весняний дощ, ні запізнілий сніг, що падає з неба, ні заморозки не можуть зупинити їх. Весняна нестійка погода не може зіпсувати краси перших квітів.Є кілька видів первоцвітів. Всі вони невеликі, на перший погляд непомітні. Щоб побачити їх справжню красу, треба «роззути очі», нахилитися і не поспішаючи придивитися до нихУ пролісків по три сліпуче білих пелюстки-крапельки. Ці відважні квіточки пробиваються навіть крізь сніг. Дивовижне видовище -нежнейшіе квіти на зелених стеблинках, живі краплі посеред засніженої галявини. Я порівняв би їх красу з крихкістю і невинністю юної дівчини.Зелень молодої трави лізе вперед без оглядки на залишки снігу. З свіжої трави вибираються маленькі крокуси з гострими зеленим листям. Крокуси — яскраві плями на травичці або навіть на снігу, дивлячись як рано вони з’явилися. Яскраво-жовті, ніжно-фіолетові, бузкові, білі з фіолетові смужками — все крокуси дуже красиві. Вони схожі формою на келихи, а їх широкі пелюстки глянцево блищать.На зірочки походять яскраво-блакитні проліски. На лісовій галявині чи в лісопарку можна надибати на галявину, що вся усипана цими «зірками».Ще цікаво гати за тим, як весняні квіти розпускаються на торішній бурою траві або опалому листі. Начебто на землі панує осінь, а, дивись, посеред минулорічної «дрантя» красуються молоді кущики. Жовті трубочки нарцисів в обрамленні зелені, яскрава медунка, первоцвіти, ранні тюльпани.

Твір-роздум  про природуНедарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому  випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.Але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. Хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею допомагає їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.