35 ! . скласти речення з фразелогизмими: клювати носом, прикусити язика, комар носа не пидточит, чорний кит дорогу перебиг. и пояснити "нитка ариадны"

1.Вiн так довго чекав на зiркопад,що вже почав клювати носом.
2.Партизану сказали прикусити язика,аби вiн не сказав зайвого.
3.Вона зробила усе настiльки iдеально,що комар носа не пiдточить.
4.Написала контрольну так погано,наче зранку чорний кiт дорогу перебiг.
Нитка Арiадни - Арiадна дала Тесею клубок ниток, аби той не заблукав в лабiринтi Мiнотавра.Звiдси говорять ,що нитка  Арiадни - це путеводна нитка,що допомагае дiйти до цiлi.

Відповідь:Мама радісно посміхнулася і сказала (П,п)авлику синку прокидайся / |Не хочу ще рано вередував син / Час уже збиратися до школи Швидко спитав Павлик |вставай гнівно сказала ненька / Мамо а котра година позіхаючи/ До розмови долучився тато (С,с)инку годі капризувати Чому ти так нехотя про-кидаєшся (С,c) ьогодні п'ятниця, а завтра вихідний/ Ну і |що що п'ятниця капризував Павло а потім тихенько додав (У,у) наас же дві математики/ Швидко йди вмиватися так скомандував батькой вийшов з кімнати/ Збирайся збирайся бурчав Павлик а я не хочу так рано вставати/ Мамо ти вже пиріжків напекла вигукнув хлопчик (К, к)оли ти встигла/ Я ж не капризую сказала мама і додала (Х,х)то хоче багато встигнути той рано встае/ ,Павлик поснідав сказав (Д.д)якую і пішов збирати підручники/ на все, добре сказали батьки (Н,н)ехай щастить у школі.

Пояснення:

      Гопак під шибеницею
 Це був козак. І не просто козак, а козацюга, козарлюга, козачище! Стоячи на під шибеницею, він ворушив вусом і дивився на небо.
 Тим часом суддя почав читати вирок. З вироку стало ясно, що козак Іван Перехрест присуджений до смертної кари.
 Возний підступив до козака та спитав, чи має той останню волю. «Чом би не мав! Гопака хочу вдарити перед смертю!» — відказав, не роздумуючи довго, Перехрест. «Попросив би люльку викурити, — промовив війт. — Усе б смерть трохи відсунулася. Тому всі й просять люльку перед стратою...»
 Утечі ніхто не остерігався, бо все навколо було обставлено сторожею так, що й миша не Тому суддя дозволив Перехрестові гопак.
 Козак поставив чобіт на підбор угору носком, тоді легко пристукнув підбором, потім стрибонув, ударивши обома ногами, і пішов колом. Раптом, злетівши у високому стрибку, козак ударився об поміст і... щез!
 Він зник нечутно й дивно, ніби його звіяло вітром, змило дощем чи спалило вогнем небесним. Кат помацав краї дощок і сказав, що дошки знизу підпиляні.
 А Перехрест був уже в лозах над річкою, проскочивши до берега давнім підземеллям. Із засідки йому назустріч випорснули бойові побратими.
 Два з половиною століття не змогли потьмарити яскравості барв цієї історії, тому що безсмертні людська волелюбність і мужність. Тому що нічого в світі немає над волю й вірне побратимство. Через те й безсмертна наша історична пам'ять.