6речень з дієприслівниковим зворотом про козака мамая

Хто він такий, отой козак Мамай, що, списа увіткнувши в небокрай, перебирає пальцями бандуру?

«Реве та стогне..» написав Тарас Шевченко, проте, мало хто знає автора музики цієї пісні. Данило Крижанівський, приїздивши в Одесу та познайомившись із марком Кропивницьким, під впливом вражень хотів створити та присвятити йому власний музичний твір. Написавши музичний супровід до балади Т. Шевченка «Причина», він зазнав багато невдач відносно його оприлюднення. Попри це, йому вдалося представити публіці своє мистецтво, незаконно виступивши на спектаклі. Його пісня зачарувала слухачів, які підхопили пісню і почали співати разом з ним. У зв'язку з тим, що поліцейський дізнався про злочинне діяння, спектакль було зупинено. Та, незважаючи на це, пісня вже встигла вирватися на волю і стати улюбленою піснею нашого народу!

 

              

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!