Спиши текст, поширюючи речення словами. наприклад: цікаво в осінньому лісі! пташка дбайливо заховала здобич під переплутане коріння.перевір написане. у лісі цікаво в лісі. прилетіла сойка.сіла на пеньок.принесла жолудь.заховала під коріння.мишка побачила.принишкла й чекає.теж полює на здобич. незабаром зима.

Цікаво в осінньому лісі.
Ось прилетіла маленька сойка.Сіла на трухлявий пеньок. Вона принесла у дзьобику жолудь. Заховала його для себе під коріння. Та руда мишка це побачила. Хитра, принишкла й чекає. Теж полює на здобич, як може.
Незабаром  прийде зима, їсти буде нічого.

Рідна ріка

Я дивлюся на сіро-синій Дніпро, слухаю плескіт хвиль. Нічого дорожчого у світі немає для мене. Я не хочу і нізащо не розлучуся з моєю рікою. І якщо судилося мені зробити щось красиве й велике в житті, то тільки на її берегах, ласкавих і чистих...

Ніколи ще я так не відчував життя, і не був так переповнений любов'ю до свого народу, і не почував такого безмежно радісного зв'язку з ним.

Як багато хочеться мені сказати про любов до ріки моєї рідної, ясної. Річко моя. Життя моє, де і чому я забарився, чого так пізно прийшовдо твого берега, теплого і чистого? На твої ясні води, на урочисті зорі, що дивляться в тебе з неба? Люблю ясні води, на урочисті зорі, що дивляться в тебе з неба? Люблю я воду твою ласкаву, животворящу. І береги твої чисті, і всіх людей простих, що трудяться, живучи на твоїх берегах.

Кланясь тобі за ласку, за багатсво, що даламоєму серцю, за тебе, що, дивлячись на тебе, роблюсь я добрим, людяним і щасливим, що можу любити тебе все життся рiчко моя, душе мого народу.

кожна людина наділена як позитивними, так і негативними якостями. однією із позитивних людських чеснот є чемність. але що таке чемність? і чи всі однаково її розуміють? я вважаю, що однозначної відповіді на це питання немає. адже скільки людей, стільки й думок. особисто для мене чемність – певна форма взаємовідносин між людьми, доброзичливість. це справді позитивна риса, яка вчить нас із повагою ставитись до оточуючих, розуміти людей. чемна людина повинна мати високі моральні цінності, вміти гарно спілкуватися. а для сучасного світу та людина – рідкість. ми вже почали звикати до того, що стали сірими тінями, схожими один на одного. через це в нас поступово зникає індивідуальність. правду кажуть, правила поведінки вигадали, не для того, щоб ускладнити людям існування. та, на жаль, сьогодні все частіше можна побачити прояви нечемності. образити товариша, полаятись із сусідом, нагрубіянити в громадському транспорті – все це прояви слабкості. так-так, саме слабкості. і виказуємо ми це тільки тоді, коли не поважаємо один одного. в такому випадку варто пам’ятати слова: «як ти ставишся до людей, так і вони будуть ставитись і до тебе».