Скільки сягає око усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пус-теля нагадує розбурхане море хвилі якого раптом скам'яніли замерзли.Це порівняння викликають мільйони торосів - крижин що стирчать по-ламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистихполів попадаються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здаєтьсящо це аеродроми які виготувала сама природа.На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підно-силася невеличка хатина побудована людською рукою. Стіни й покрівляхатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудована з криги.Поруч стояв намет а біля нього - якась коробка й тичка з флюгером. І. Визначте мікротеми, тематичні речення, ключові слова.||. Підкресліть слова, які слугують засоба-ми міжфразного зв'язку в тексті. Назвіть іпоясніть ці засоби зв'язку.​

Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник  більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора.  змальовуючи «хатню війну», письменник  використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний  ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які  гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.

Твір “сила слова” або “слово — це зброя”на світі існує невидима сила. вона є водночас зброєю та лікарем. вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. ця сила є словом. є навіть приказка: “слово — вершина людського”. я з нею цілком згодний. слово — одне з найвищих досягнень людей. особливо велике значення для  людини  має рідне слово. його дитина чує ще в колисці від  мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у  книгах. з рідним словом виростає людина,  особистість. що це таке — слово? “словом можна вбити, словом можна врятувати, словом можна з собою ціле військо скликати! ” - такі рядки поети присвячують йому. одне тільки слово може збудити в людині відчай або лють. а може підбадьорити, надихнути, повернути до  життя. також слід зауважити, що слово і мовчання пов'язані, вони лежать на тих самих важелях. недарма кажуть, що слово — це срібло, а мовчання — золото. це правильна приказка. часто буває, що необачно скривдиш  друга  або когось з родини, а потім стає соромно. краще б і не говорив нічого.до того ж безкінечно базікати не можна. слова можуть втрачати свою цінність, якщо ми говоримо їх занадто багато або не за темою розмови, а також не підкріплюємо реальними справами. тобто, просто кидаємо слова, обіцянки на вітер.слово є силою, якщо воне не пусте. гостре слово українських письменників, наприклад, вголос говорило про гноблення простого народу. і сьогодні сміливе слово здатне захистити людину, встановити справедливість. так будемо користуватися словом обережно та влучно, бо воно є великою силою та цінністю! і тільки від людини залежить, як використати цю силу: на зло чи на добро.