Напишiть твір-оповідання на тему 'фольклорні джерела'

Усна творчість нашого народу являє собою невичерпне джерело духовного багатства, величезну культурну і літературну скарбницю української мови. На мій погляд – це надзвичайне надбання, без якого неможливо уявити собі становлення і повноцінний розвиток сучасної літератури. І якби у когось з’явилися сумніви щодо самобутності української культури, найкращою відповіддю стала б творчість нашого народу.

Ще наші пращури, коли створювали прислів’я та приказки, прагнули відобразити в них всю накопичену мудрість і передати її у такому вигляді майбутнім поколінням. У давнину люди жили в повній гармонії з природою, тому вони влаштовували свята і складали пісні, проводжаючи або зустрічаючи будь-яку пору року. Наприклад, чекаючи приходу весни, дівчата збиралися за селом на вигоні, і співами та танцями намагалися привернути увагу і прискорити прихід весни.

У народному фольклорі були присутні і релігійні мотиви, адже в давнину майже усі наші предки були віруючими. Для них існувало багато великих свят, про які теж складалися пісні, приказки і прислів’я. Одним з таких свят було, та й залишається по нині Різдво Христове.  На це свято молодь ходила по хатам сусідів та родичів і співала їм колядки. Така традиція існує й досі, але сьогодні свято Різдва відзначається частіше в селах, а ось у великих містах колядки майже не співають.

Незважаючи на те, що більшість людей у давнину були малоосвіченими, не мали змогу навчатися і ходити в театри, усі вони прагнули до поширення своїх знань, до підвищення культурного рівня і розвитку духовності. Підтвердженням тому теж може бути український фольклор, який у певний час доповнили ще і загадки. Це був гарний засіб інтелектуального розвитку людини.

Однорідними називаються такі члени речення, які відповідають на одне й те саме питання й відносяться до одного й того ж члена речення або пояснюються одним і тим же членом речення.
Порівняйте два речення:
Я часто отримую листи і посилки. Я часто отримую, і відправляю листа.
У першому реченні два доповнення відповідають на питання ЩО? і відносяться до одного і того ж присудка, а у другому реченні два сказуемых пояснюються одним загальним доповненням.
Однорідні члени зазвичай виражаються словами однієї частини мови, як це було в пропозиціях вище, але можуть бути виражені і різними частинами мови. Наприклад: Він говорив повільно, з великими паузами. У цьому реченні перше обставина виражено прислівником, а друге - іменником з прийменником.
Однорідні члени у реченнях можуть бути поширені, тобто можуть мати залежні слова. Розгляньте уважно наступна пропозиція.
Мужики знімали шапки з голови і вклонилися.
Тут два однорідних сказуемых (ЗНІМАЛИ і КЛАНЯЛИСЯ) : перше поширене обставиною (З ГОЛОВИ) та доповненням (ШАПКИ) , а друге не поширене (у нього немає залежних слів) .
В одному реченні може бути кілька рядів однорідних членів. Наприклад:
Місяць піднімалася і освітлювала дорогу, поле й будинку села.
Перший ряд однорідних членів у цьому реченні створюють сказуемые, другий - доповнення.

Мойі вихідні були дужe вeсeлими та цікавими.Вранці у суботу ми з татом та мамою пішли до лісу.Дeрeва були різнобарвними та золотистими.Цікаво, хто йіх розфарбував?
Потім ми прийіхали додому і пообідали.Ми були зовсім трошки вдома, бо нeзабаром пойіхали у музeй води.Він мeнe дужe вразив!
Цeй дeнь був дужe eнeргійним.
Наступного дня ми пойіхали в сeло до бабусі й ділуся, яких я так давно нe бачив.Я дужe за ними скучив.
Ми допомагали йім збирати урожай та загрібати листя.Ми всі дужe втомилися, а тим часом бабуся поралася на кухні, тому на нас чeкав дужe смачний обід!
Цe були одні з самих кращих мойіх вихідних!