Прочитайте поданий текст і виконайте завдання 9-14(1) Шлю до тебе малий сей листочок, може, ним я тобі пригадаю, сею тріскою з нашогогаю, наш далекий волинський куточок. (2) Озовися, мій друже, до мене, твого слова не чулаяз літа. (3) Бо я прагну від тебе привіта, як дощу деревце те зелене. (4) €сть у мене ще ба і друга. (5) Сюю я шлю твоїй музі, хай вона, як зозуленька в лузі, звеселить тво-го друга (За Лесею Українкою9. Дієслово в й формі наказового наявне в реченніА першомуБ другомув третьомуг четвертому д п'ятому10. Прикметник у знахідному відмінку однини чоловічого роду вжитий у реченніА першомуБ другому в третьому г четвертомуд п'ятому 11. Іменник у кличному відмінку однини вжитий у реченніА першомуБ другому в третьому г четвертомуд п'ятому12. Прикметник із такими морфологічними ознаками: відносний, чоловічого роду, у знахідному відмінку однини, Є в реченніА першому Б другомув третьому г четвертому д п'ятому13. Давня форма дієслова бути вжита в реченніА першомуБ другому в третьому г четвертому д п'ятому14. Заперечна частка наявна в реченніА першомув другомув третьому г четвертому д п'ятому​

На серці стихають негоди, на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями.

Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя.  

І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці.

Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць, заглядав у вікна.

Дідова оселя снігом прикрита; мороз малі віконця позамуровував; двері замело, забило.

Там люди сновигають; там чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами; там молодиці сваряться через тин.

Дощу не було, — тільки десь сонце заховалося, небо сірими хмарами обмазалось.  

Кругом неї обсипано було квітками, натрушено травою; повна фартушина того польового добра розстилалась на колінах.

Одначе робота ця забрала не всі її думки: дівчина стиха співала.

Після того — не пізнати Чіпки: з лиця спала давня туга, очима не виглядав смуток; став він веселіший, привітніший; іноді можна було й пісню почути від його.

З жінкою Грицько жив мирно, люб'язно: ні лайки, ні сварки не чула їх простора, весела хата.  

Незабаром прийшов приказ розходитись: бариня з дороги спочивати хочуть!

Позносили й супротивні хатки, насадили перед двором високих та тонких тополь.

Ціле чорне подвір'я каретами, колясами та повозками заставлено; під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери у хвильки, у трилисника, або в джгута; у стайні хрумають коні смачне степове  сіно.

Під ногами страховища двигтіла земля, дикі заводи реву розлягались по околиці.

Там стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову; тут молода молодиця з дитиною на руках голосить на весь майдан.

От і старі діди посхиляли голови; от брати розмовляють, понурившись.

Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка; патьоки збігали додолу.

Максим постарів; постаріла й Явдоха — краса її спала, помарніла, одцвіла.

Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші; бажала й Явдоха того самого.

(П.Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні).

Кременчук - кременчуцький (к, ц, ч + ськ = цьк);

Золотоноша - золотоніський (х, с, ш + ськ = ськ);

Кривий Ріг - криворізький (г, з, ж + ськ = зьк);

Черкаси - черкаський (х, с, ш + ськ = ськ);

Таганрог - таганрозький (г, з, ж + ськ = зьк);

Карабах - ка­рабаський (х, с, ш + ськ = ськ);

Лейпциг - лейп­цизький (г, з, ж + ськ = зьк);

Воронеж - воронезький (г, з, ж + ськ = зьк);

Запоріжжя - запорізький (г, з, ж + ськ = зьк);

Острог - острозький (г, з, ж + ськ = зьк);

Люксембург - люксембурзький (г, з, ж + ськ = зьк);

Норвегія - норвежський (г, з, ж + ськ = зьк);

Санкт-Петербург - санкт-петербурзький (г, з, ж + ськ = зьк);

Галич - галицький (к, ц, ч + ськ = цьк);

Калуга - калузький (г, з, ж + ськ = зьк);

Сиваш - сиваський (х, с, ш + ськ = ськ);

Балхаш - балхаський (х, с, ш + ськ = ськ);

Дамаск - дамаський (вийняток!);

Інгуш - інгуський (х, с, ш + ськ = ськ);

Волга - волзький (г, з, ж + ськ = зьк);

Казбек - казбецький (к, ц, ч + ськ = цьк);

Гонконг - гонконзький (г, з, ж + ськ = зьк);

Забайкалля - забайкальський;

Карпати - карпатський;

Словаччина - словацький (к, ц, ч + ськ = цьк).